Нова освітня програма «Суспільно-політична етика» у Києві
17 жовтня 2015 року на базі Інституту релігійних наук святого Томи Аквінського відбулося відкриття нової навчальної програми «Суспільно-політична етика». Організаторами даної програми виступили: Українська Соціальна Академія у співпраці з Українським Католицьким Університетом та Інститутом релігійних наук св. Томи Аквінського.
Про особливості підготовки фахівців за цією програмою слухачі дізнались під час спілкування із головою Комісії УГКЦ Справедливість і Мир о.др. Михайлом Мельником. За словами Михайла Мельника, поєднання зусиль науковців, підприємців, державних службовців та представників громадянського суспільства у ході програми є основою для побудови демократичного суспільства в Україні.
В рамках даного модулю відбувся круглий стіл на тему «Сучасні суспільні виклики та християнська ідентичність».
Відкрив дискусію Роман Завійський, декан філософсько-богословського факультету Українського католицького університету, який зазначив, що в сучасному суспільстві спостерігаються дві тенденції: перша характерна для Заходу, де релігійна ідентичність стає приватною сферою і як результат релігія (церква, релігійна громада) вирішує, що її фокусом є суто релігійно-духовна сфера. Друга тенденція, яка на думку Р. Завійського, є характерною для України, де Церква і релігійні громади мають колосальну довіру, що продемонстрував Майдан, але в українському контексті виникає питання: Чи мають Церкви та релігійні громади запропонувати щось, щоб змінити це суспільство? Чи можуть запропонувати свою альтернативу? Чи здатна Церква та релігійні громади бути агентами змін? Бути агентами реальних суспільних перемін, щоб реалізувати те, що в лоні релігійної громади вважається ідеалом? Чи можливо реалізувати даний ідеал в суспільстві?
Участь у дискусії також взяв Михайло Черенков, доктор філософських наук, професор кафедри філософії Українського католицького університету, який зазначив, що Церкви та релігійні громади задаються питанням: Що ми можемо запропонувати суспільству? Є ресурс та потенціал, але чесно кажучи, не має ексклюзиву, який Церква може запропонувати. Теологія повертається в суспільство не багатою, а бідною. Теологія позбавлена багажу, але це, на думку М. Черенкова, можливо і на краще. Сьогодні ми потребуємо теології суспільних трансформацій, у світі постійних змін теологія готова змінюватися.
В межах дискусії з даної проблематики Віктор Жуковський канд. філософських наук, докторант богослов’я, завідувач кафедри богослов’я Українського католицького університету, наголосив, що соціальна етика може розглядатися в різних моделях, але не імплементується в суспільстві як штучна. Соціальна етика – це віра в дії. Не просто повчання, а виходячи з знання слід переходити до прийняття рішень.
У свою чергу Федір Кирилюк, професор кафедри політології КНУ ім. Тараса Шевченка, зазначив, що в сьогоднішньому українському суспільстві відбувається дезорієнтація відносин і стосунків. Ф. Кирилюк вважає, що дана проблема посилюються двома викликами, які переживає українське суспільство: по-перше – це хибний космополітизм, наслідком якого є homo sovieticus; по-друге, ультра націоналізм, який бажає поділити на «свій-чужий». Дані виклики загострюють суспільні відносини та породжують конфлікти, які пожинає сьогодні Україна.
Серед почесних гостей заходу була Мішель Васкес, гостьовий науковець програми ім. Фулбрайта (США), з університету Гонзага, експерт з інтелектуального лідерства. Як зазначила Мішель Васкес «ми живемо у закритих «комірках», а між цими «комірками» існує «простір», який являє собою небезпеку/ризик. Необхідно перетворити даний «простір» ризику на простір безпеки». У цьому контексті Мішель Васкес запропонувала концепт «соціального лідерства», стиль лідерства, який базується на християнських засадах, але має широке застосування: через служіння, турботу за інших людей ставати лідером.
Також почесним гостем заходу став Роберт Марко з Університету св. Томи Аквінського (США), який вважає, що Україна після Революції Гідності має запропонувати модель, яка може стати моделлю для Західного суспільства.
Продовженням модулю стала лекція проф. Роберта Марко на тему «Принципи соціальної доктрини Церкви». Під час презентації Роберт Марко спробував здійснити рефлексію даних принципів на українські реалії в контексті Революції Гідності. В ході дискусії піднімалися проблеми корупції та мінливості патріотизму, гостро піднімалась проблема вразливості суспільства.
На завершення програми о.др. Михайло Мельник висвітлив проблематику принципів християнського суспільного вчення і реалій сьогодення. За його словами «ми всі прагнемо змін, але ми їх боїмося. Зміни на краще можливі, якщо зрозуміти в якій країні хочемо жити». Інший аспект, який підкреслив М. Мельник – це проблема лідерства, адже всі ми прагнемо стати лідерами, але лідер для нас стає «статусом» без відповідальності. Необхідно озброїтись відповідальністю, щоб подолати патерналізм, результат homo sovieticus, потрібно також взяти відповідальність за суспільство, в якому ми живемо і в цьому нам можуть допомогти принципи суспільного вчення Церкви.