Папа: Бог і людина завжди шукають один одного

«Оберігати та звіщати правильну віру в Ісуса Христа – це центр нашої християнської ідентичності, тому що в розпізнаванні таїнства Божого Сина, Який став людиною, ми зможемо вглиблюватися у таїнство Бога та таїнство людини», – підкреслив Папа Франциск у проповіді під час Святої Меси, якою завершилися його відвідини Флоренції, здійснені 10 листопада 2015 року.

В день, коли Церква спогадувала пам’ять святого Папи Лева Великого, Учителя Церкви та уродженця італійського регіону Тоскани, центром якого є Флоренція, в Євангельському уривку розповідалося про запитання, які Ісус поставив апостолам: Що люди і що ви думаєте про мене? За словами Святішого Отця, запитання про думку людей свідчить про те, що Ісуса цікавить їхня думка, щоб могти з ними спілкуватися.

«Не знаючи того, про що думають люди, учень ізолюється та починає судити інших згідно з власними думками та переконаннями», – зазначив проповідник, вказуючи на те, що здоровий контакт з дійсністю, з тим, чим живуть люди, – це «єдиний спосіб для того, щоб їм допомогти», щоб «відкрити їхні серця для слухання Бога». «Ісусові учні, – додав він, – ніколи не повинні забувати про те, звідки були покликані».

Ким є Ісус для сучасної людини? За словами Папи Франциска, таке питання ставив перед собою також і його святий попередник Лев Великий, носячи у своєму серці бажання, щоб «усі люди могли пізнати Ісуса», дійсного Христа, а не Його образ, «викривлений філософіями та ідеологіями того часу».

«Ось чому необхідне дозрівання особистої віри в Нього. З цього і випливає друге запитання, яке Ісус ставить учням: А ви що кажете, ким я є? (Мт 16,15). Це питання звучить також і сьогодні в нашій, Його учнів, свідомості, та є вирішальним для нашої ідентичності та нашої місії. Лише розпізнавши Ісуса в Його істині, будемо здатними споглядати істину про наш людський стан і зможемо зробити свій вклад у гуманізацію суспільства», – підкреслив Святіший Отець.

На Христове запитання відповів Петро: «Ти – Христос, Син Бога Живого». За словами Папи, в цій відповіді зібрана «місія Петра», підсумоване все те, «чим стане для Церкви Петрове служіння», тобто «оберігати та звіщати істину віри; оберігати та підтримувати сопричастя між усіма Церквами, підтримували дисципліну Церкви», а «зразковим прикладом» такого служіння був святий Лев Великий.

Визнання віри святого Петра, як зауважив Святіший Отець, залишається дійсним також і для нас, адже вказує не лише на основу нашого спасіння, але також шлях, через який воно здійснюється та мету, до якої прямує. Адже в основі таїнства спасіння лежить «бажання милосердного Бога», Який віддає Себе нам, ставши людиною, «щоб зустрітися з людиною в її конкретних умовах».

Ця істина шокує нас, адже «вимагає повірити в Ісуса, Який хоч і є Богом, понизився до стану слуги» і ми не можемо її осягнути, не заглибившись у таїнство Ісуса Христа і не вчинивши Його почуття нашими, як навчає святий Павло. «У дійсності, сопричастя між божественним та людським, повністю здійснене в Ісусі, є нашою метою, кінцевою точкою історії людини згідно із задумом Небесного Отця», – сказав Папа, додаючи, що ця мета є не лише горизонтом, який освітлює наш шлях, але й тим, що притягає нас та будується день-за-днем кожним проявом добра, яке сіємо навколо себе.

«Бог і людина не є двома сторонами протистояння, вони завжди шукають один одного, тому що Бог визнає в людині Свій образ, а людина пізнає себе, лише споглядаючи Бога», – підсумував Святіший Отець, зазначаючи, що в цьому й полягає «справжня мудрість», яка є плодом молитви, слова, розуму, пам’яті, навчання, але також – служіння. «Не випадково, – завершив Папа, – гуманізм, свідком якого Флоренція була у своїх найкреативніших періодах, завжди мав обличчя милосердної любові. Нехай же ця спадщина стане плідною у новому гуманізмі для цього міста та всієї Італії».