Папа: Бог завжди вислуховує Своїх дітей

Бог завжди вислуховує Своїх дітей, але це не означає, що Він чинить все відразу, як тільки ми бажаємо, і так, як ми цього хочемо. Думками про це Папа Франциск поділився під час загальної аудієнції у середу, 25 травня 2016 р., коментуючи Ісусову притчу про неправедного суддю та вдову. У зустрічі зі Святішим Отцем взяли участь, зокрема, українські військові та паломники з Одеського Екзархату УГКЦ.

Ісус, навчаючи про молитву, розповів притчу про суддю. Суддя – це впливова особа, завданням якої було приймати рішення на основі Закону Мойсея, тому Святе Письмо, як пригадав Святіший Отець, рекомендувало, щоб до цього служіння призначали людей, «які бояться Бога». Натомість, Ісус каже, що той суддя «не боявся Бога і людей не соромився». До нього звернулася вдова, яка просила оборонити її від кривдників.

«Вдови, разом з сиротами й чужинцями, були найслабшими категоріями тогочасного суспільства, – пояснив Наступник святого Петра, – їхні права, гарантовані Законом, могли бути легко розтоптаними, бо будучи самотніми й незахищеними, вони не могли домогтися свого». Перед обличчям байдужості судді, вдова вдалася «до своєї єдиної зброї», якою були наполегливі прохання, завдяки чому вона змогла отримати результат, який, однак, не був плодом милосердя судді, але бажанням звільнитися від надокучливої прохачки.

Папа зауважив, що перше повчання, яке нам дає ця притча, полягає в тому, щоб «постійно і невтомно молитися». Тобто, «мова не йде про те, щоб молитися іноді, коли маємо відповідний настрій». Ісус каже, що слід «молитися завжди». Вказуючи на приклад вдови, Спаситель зазначає, що оскільки вона зуміла змусити нечесного суддю виконати свій обов’язок, то «Бог, що є добрим і справедливим Отцем», не залишить невислуханими Своїх обранців, не змушуючи їх довго чекати.

«Тому Ісус заохочує нас “невтомно” молитися. Всі ми відчуваємо втому, знеохочення, особливо тоді, коли наша молитва здається нам недієвою, – вів далі Святіший Отець. – Але Ісус запевняє: на відміну від нечесного судді, Бог з готовністю вислуховує Своїх дітей, хоча це й не означає, що чинить це тоді і так, як ми цього хочемо. Молитва – це не чарівна паличка. Вона допомагає зберегти віру в Бога та довіритися Йому також і тоді, коли ми не розуміємо Його волі. І в цьому для нас є прикладом Сам Ісус, Який багато молився».

У цьому контексті Папа процитував Послання до Євреїв, в якому про Ісуса сказано: «Він за днів свого тілесного життя приніс був молитви й благання з великим голосінням та слізьми до Того, який міг його спасти від смерті, і Він був вислуханий». «На перший погляд це ствердження виглядає неправдивим, – зазначив Наступник святого Петра, – адже Ісус помер на хресті. Однак, Послання до Євреїв не помиляється: Бог дійсно спас Ісуса від смерті, даючи Йому повну перемогу над нею, але шлях до її здобуття пролягав через саму ж таки смерть!».

Як зауважив далі Святіший Отець, вищенаведений уривок посилається на молитву Ісуса в Гетсиманському саді перед страстями, коли Він благав Отця «звільнити Його від гіркої чаші», але ця молитва відзначалася ввіренням Отцеві: «Однак, не як я бажаю, лише – як ти». «Предмет молитви відступає на другий план; тим, що важить понад усе, є стосунки з Отцем. Ось що, – наголосив Єпископ Риму, – чинить молитва: вона перемінює бажання та формує його згідно з Божою волею, якою би вона не була, тому що той, хто молиться, прагне, насамперед, єдності з Богом, Який є милосердною Любов’ю».

Притча, що була темою цього повчання, завершується запитанням: «Син Чоловічий, коли прийде, знайде віру на землі?». За словами Папи, ці слова є пересторогою для нас: «Ми не повинні залишати молитву, навіть і тоді, коли вона не є винагородженою. Саме молитва, – пояснив він, – зберігає віру, без неї віра похитнеться. Просімо у Господа віри, яка стає неустанною, витривалою молитвою, як у тієї вдови з притчі, віри, яка живиться прагненням Господнього приходу. А в молитві досвідчуємо співчуття Господа Бога, що як Батько виходить назустріч Своїм дітям, сповнений милосердної любові».

На завершення зустрічі Папа пригадав, що наступного дня, тобто, у четвер, 26 травня, вулицями Риму пройде процесійна хода з нагоди свята Божого Тіла: «О 19-й годині, – сказав він, – я відслужу Святу Месу на площі San Giovanni in Laterano, після якої ми адоруватимемо Найсвятіші Тайни, пройшовши до базиліки Santa Maria Maggiore. Запрошую римлян і паломників взяти участь в цьому урочистому прилюдному акті віри та любові до Ісуса, що дійсно присутній у Пресвятій Євхаристії».