Папа: бути креативними в звіщенні Євангелія

Поспішати назустріч Богові

Отож, у першу чергу йдеться про те, щоби поспішати до Бога, бо в основі місії лежать стосунки з Господом. «Наше місіонерське звіщення не є прозелітизмом, на чому я дуже наголошую, воно означає ділитися особистою зустріччю, яка перемінила наше життя: якщо хочеш, то Господь є таким, такою є дорога, але не прозелітизм. Без цього ми не маємо що звіщати, ані напрямку, куди прямувати разом», – підкреслив Папа.

Поспішати назустріч ближнім

Другим фундаментальним аспектом, за словами Святішого Отця, є поспішати до інших, тобто, не замикатися у собі й мати на думці несення Євангелія всім. Якщо цього не робити, то будемо схожі до спортсмена, який постійно тренується, але ніколи не бере участі в змаганнях. І так поволі втрачається ентузіазм, а Христовий учень стає сумним. «Тож чи не маю всередині хробака смутку? Чи я, як духовна особа чи мирянин, не дозволяю цьому хробакові проникнути туди?» – запитував Папа, заохочуючи слухачів дати відповідь на це запитання, підкреслюючи, що коли богопосвячена особа відчуває такий смуток, то повинна «негайно йти до Господа, просити світла, просити співбрата або співсестру допомогти вийти з цього».

Відкритість на нові форми звіщення

«Горе мені, якщо не звіщаю Христа», – стверджував святий Павло. Промовляючи до богопосвячених осіб, які обрали своїм способом життя наслідування Апостола народів, Єпископ Риму закликав їх зберігати вірність своїй харизмі: «Нести повсюди живого Христового Духа». А цей Дух «здобуває серце» і не дає сидіти в спокої, спонукаючи виходити назустріч ближнім «з легким наплічником і поглядом, повним любові». «Потрібно всюди нести цей Дух, нікого не виключаючи на відкриваючись на нові форми апостольського служіння в світі, що змінюється і потребує гнучких і відкритих умів, спільних шляхів пошуку, щоби визначати придатні способи для передавання завжди єдиного Євангелія», – наголосив Святіший Отець.

Поспішати як безумні

Коментуючи слова святого Антоніо Марії Дзаккарі про те, що слід «бігти як безумні», Папа звернув увагу на те, що не йдеться про те, щоби бути «безумними, які бігають», а про «креативну мужність», що означає виходити за межі того, що завжди робилося, знаходити нові шляхи для того, щоби бути, за словами святого Павла, «всім для всіх, щоби когось спасти». «Святий Антоніо Марія мав цю мужність, започаткувавши інноваційні інституції як для свого часу: реформаційне згромадження для духовенства в період, коли багато церковників звикли до спокійного та зручного життя, жіноче чернече згромадження, що не є затворницьким і посвячується євангелізації, в той час як тоді для жінок посвячене життя передбачалося лише в клавзурі, згромадження місіонерів-мирян, активно залучених у звіщення, в той час як панував певний тип клерикалізму», – підкреслив Святіший Отець, наголошуючи також на важливості діяти як спільнота, адже «спільність життя та апостольського служіння є першим свідченням, яке вони покликані давати».