Папа до молоді: вчитися плакати, любити та не почуватися самодостатніми

Справжня любов означає любити і дозволити себе любити. Про це говорив Папа Франциск, зустрічаючись з філіппінською молоддю на території спортивного комплексу католицького університету святого Томи в Манілі, що є найстаршим і найбільшим у Азії, який майже 400 років провадять Отці Домініканці. На початку зустрічі представники молоді поділилися свідченнями, після чого Папа дав відповідь на їхні сумніви та запитання.

Але розпочав Святіший Отець із сумної новини про те, що попереднього дня, перед початком Святої Меси у Таклобані, завалилася частина залізного риштування, внаслідок чого загинула одна з волонтерок, залучена до організації богослуження. Папа запросив присутніх вшанувати її пам’ять хвилиною мовчання, після чого проказав молитву до Богородиці за упокій її душі та молитву «Отче наш» за її батьків, у яких вона була одиначкою. Як повідомив о. Федеріко Ломбарді, після зустрічі з молоддю, повернувшись до нунціатури, Святіший Отець прийняв батька та кузена загиблої Крістел.

«Можливість перебувати сьогодні тут з вами є для мене причиною радості», – сказав Папа, підкреслюючи, що під час свого візиту на Філіппіни він мав особливе бажання зустрітися з молоддю, щоб вислухати та поспілкуватися. «Бажаю висловити любов Церкви до вас і надію, яку вона на вас покладає», – додав він.

Серед трьох представників молоді, які поділилися свідченням свого життя, була чотирнадцятирічна Джюн, представниця «дітей вулиці», яка розповіла сумну історію про те, як покинула батьківський дім, бо у сім’ї не було коштів на те, щоб послати її до школи, про особливості життя на вулиці та про промінь надії, який засяяв завдяки підтримці з боку однієї з харитативних організацій. Чому Господь допускає страждання дітей? Чому так мало людей приходить з допомогою? – запитувала вона.

На думку Святішого Отця, це чи не єдине запитання, на яке не існує відповіді, і лише тоді, коли будемо здатними оплакувати щойно почуте, зможемо дещо зрозуміти і дати відповідь на це запитання. У цьому контексті Папа зауважив, що існує «світське співчуття, яке нічого не вартує», яке, щонайбільше, може витягти з кишені та дати якусь монетку. «Якщо би Христос мав такий спосіб співчуття, то Він би просто пройшов, вилікував би три-чотири людини, та повернувся до Отця. Лише тоді, коли Христос плакав, був здатний плакати, Він зрозумів і драми нашого життя», – зауважив Наступник святого Петра, наголошуючи на тому, що світові сьогодні «бракує здатності плакати», натомість певну дійсність можна розгледіти лише «чистими очима, вмитими слізьми».

«Ісус в Євангелії плакав, оплакував померлого приятеля, плакав у глибині серця з родиною, яка втратила доньку, плакав, коли бачив бідну матір-вдову, яка хоронила сина, плакав у Своєму серці, сповнюючись співчуттям, коли бачив юрбу, яка була немовби вівці без пастиря. І якщо не навчитеся плакати, не зможете бути добрими християнами», – наголосив Папа, додаючи, що відповіддю на запитання про те, чому страждають діти, «може бути або мовчанка, або слово, яке народжується у сльозах».

Студент Леандро Сантос розповів про виклики, які стоять перед молоддю у сучасному інформаційному суспільстві, запитуючи Святішого Отця про те, як у світі швидкісного інтернету, смартфонів, безмірного потоку інформації й постійної зайнятості знайти час на те, щоб зупинитися та почути Божу волю? І чим є справжня любов?

У цьому контексті Папа зауважив, що сьогодні ми дійсно є «гіперінформованими», але саме в собі це ще не є злом, а навіть може бути корисним. Загрозою є те, що маючи безмір інформації, не знаємо, що з нею робити. Існує небезпека стати «молоддю-музеєм», що все має, але не знає, що з цим робити. А нам непотрібна така молодь, «нам потрібна свята молодь», – наголосив Глава Католицької Церкви, додаючи, що святість і любов є викликами. І подібно до того, як в університеті існують головні предмети, то в житті «найважливішим предметом» є «навчитися любити». Адже лише завдяки любові нагромаджена інформація«стає плідною».

«Справжня любов – це любити і дозволити себе любити. А дозволити себе любити є важче, ніж любити. Ось чому дуже важко зрозуміти досконалу Божу любов», – вів далі Святіший Отець, додаючи, що «справжньою любов’ю є відкритися на любов, яка бажає нас випередити, приносячи нам несподіванку». І якщо хтось має лише інформацію, то, однак, не має доступу до несподіванки. Любов, натомість, відкриває нас на несподіванку, тому що «передбачає діалог між особами».

На прикладі святого євангелиста Матея, який був митарем і крім того, що зраджував батьківщину, збираючи податки із земляків на користь римлян, ще й обдирав їх, замість того, щоб почути, що він є зрадником, безсоромним хапугою, несподівано отримав запрошення від Ісуса стати учнем, Наступник святого Петра пояснив, що «несподіване відкриття, що хтось його любить, перемогло» майбутнього апостола. З цього випливає виклик відкритися на Божі несподіванки та не боятися їх. Вони можуть «розхитати ґрунт під нашими ногами» та «нас захитати», але «спонукають прямувати у правильному напрямку».

Волонтер Ріккі, інженер, який брав участь у подоланні наслідків тайфуну Йоланди, розповівши про свій досвід, запитував Папу про те, як бути успішним, уникаючи спокус? Як шукати успіху та процвітання, залишаючись «не від світу цього»? Як молоді стати посланцями милосердя і співчуття?

Звертаючись до нього та його товаришів, Святіший Отець запитав: «Ви вмієте допомагати, але чи готові отримувати?». Наступник святого Петра у цьому контексті прокоментував євангельську розповідь про діалог Ісуса з багатим юнаком. Читаємо у Святому Письмі, що Ісус поглянув на юнака з любов’ю. Але сказав йому: «Одного тобі бракує».

Папа заохотив юнаків і дівчат прислухатися до цього голосу у своєму серці, та дозволяти іншим давати їм те, чого не мають. Не вистачить вміти дарувати, потрібно також вміти приймати, «ставати жебраками». Ці слова нелегко зрозуміти, але слід «вчитися смирення від тих, кому допомагаємо», «бути євангелізованими бідними», адже люди, яким допомагаємо, також можуть багато що нам дати. Усвідомлення цього допомагає «ставати зрілими» у служінні тим, яким хочемо допомогти.