Папа: Довірмося милосердному і багатомилостивому Богові

Довіритися Господеві, відчуваючи радість з усвідомлення того, що нас любить «Бог милосердний і ласкавий, повільний до гніву і великий у любові та вірності», закликав вірних Папа Франциск під час першої загальної аудієнції 2016 року, яка відбулася 13 січня в залі Павла VI у Ватикані. Для того, щоб «навчитися милосердя, слухаючи те, чого Сам Бог нас навчає Своїм словом», він започаткував цикл повчань на тему милосердя в біблійній перспективі, розпочавши від Старого Завіту, «який приготовляє та провадить нас до повного об’явлення Ісуса Христа, в Якому доконаним чином об’являється милосердя Отця».

У Святому Письмі Бог представляється, як «Бог милосердний». Як розповідає старозавітна Книга Виходу, об’явившись Мойсеєві, Він так Себе окреслює: «Господь, Бог милосердний і ласкавий, повільний до гніву і багатий любов’ю та вірністю». Це окреслення, як зауважив Святіший Отець, зустрічаємо також й у інших місцях, де завжди наголошується на «милосерді та любові Бога, Який ніколи не втомлюється прощати». Отож, варто розглянути кожне з цих слів, якими Святе Письмо говорить нам про Бога.

Бог є милосердним. Папа пригадав, що це слово вказує на наставлення «ніжності матері до свого дитяти», адже слово, яке вжите у Біблії, вказує на нутро, на материнське лоно. «Отож, образ, який воно нам підказує – це образ Бога, Який зворушується та розчулюється щодо нас, немов мама, яка бере своє дитя в обійми, прагнучи лише любити, захищати, допомагати, готова все віддати, навіть себе саму», – сказав Наступник святого Петра.

Далі читаємо, що Господь є ласкавим, що означає, що він «милостивиться, співчуває, схиляється над тим, хто є слабким та убогим, завжди готовий прийняти, зрозуміти і простити». Як зауважив Святіший Отець, це відповідає образові милосердного батька з Ісусової притчі, який «не закривається у своїй образі», але не перестає чекати на молодшого сина, що його покинув, а коли приходить час, «вибігає йому назустріч та обіймає», і навіть «не дає йому завершити його сповідь», настільки великою є «радість з приводу того, що він знову віднайшовся». Згодом, він також виходить, щоб покликати старшого сина, «який обурився і не хотів брати участі у святі», сина, «який завжди був у домі, але жив радше як слуга, а не як син». Батько схиляється також і над ним, намагаючись «відчинити його серце на любов, тому що ніхто не є виключеним зі свята милосердя».

Про цього милосердного Бога Святе Письмо говорить, що Він «повільний до гніву», а дослівно, «має довгий подих», тобто, «подих, сповнений великодушності та здатності бути терпеливим». Це означає, що «Бог вміє чекати», а Його ритм не такий «нетерпеливий», як наш людський, Він схожий до «мудрого землероба, який вміє чекати, дає час на те, щоб добре зерно виросло, незважаючи на кукіль».

Врешті, Господь називає Себе «великим у любові та вірності». «Яким же прекрасним є це окреслення Бога! Тут вміщено все, – наголосив Папа. – Тому що Бог є великим і могутнім, але ця велич та могутність розгортається, люблячи нас, таких незначних та невмілих. Слово “любов”, вжите тут, вказує на почуття, ласку, доброту. Це не любов із телесеріалів… Це любов, яка робить перший крок, яка не залежить від людських заслуг, але від безмежної безкорисливості. Цю Божу доброзичливість ніщо не може спинити, навіть гріх, тому що вона вміє виходити за межі гріха, перемагати зло та його прощати».

А говорячи про «безмежну вірність», яка є останньою ознакою в об’явленні Бога Мойсеєві, Святіший Отець підкреслив, що Божа вірність ніколи не зменшується, тому що Господь є, немовби, Сторожем, як говорить псалмоспівець, «Який ніколи не дрімає, але постійно над нами чуває, щоби привести нас до життя». У цьому контексті Папа пригадав слова святого Павла, який навчав, що якщо ми не будемо вірними Богові, Він завжди залишатиметься вірним, «бо не може зректися Себе Самого».

«Вірність у милосерді є, властиво, сутністю Бога. І тому Бог є повністю гідним довір’я. Мова йде про постійну і стійку присутність. У цьому полягає впевненість нашої віри», – наголосив Святіший Отець, закликавши: «Отож, у цьому Ювілеї Милосердя, цілковито ввіряймося Йому, відчуваючи радість з приводу того, що нас любить цей милосердний і ласкавий Бог, повільний до гніву та великий у любові та вірності».