Папа: Економіка, що відкидає слабких, немов непотріб, є нелюдяною

Економічна система, що відкидає немов непотріб людей, яких вважає зайвими, є неприйнятною, а політика й економіка повинні навчитися практикувати чесноту розсудливості. На цьому наголосив Папа Франциск, приймаючи у суботу, 14 січня 2017 р., учасників круглого столу на тему «коопераційної глобалізації», організованого цими днями у Римі неприбутковою організацією «Global Foundation», що, як свідчить її гасло, ставить собі за мету об’єднувати зусилля, спрямовані на спільний пошук «глобального спільного добра».

Вітаючи представників політики й ділового світу, заанґажованих у пошуки праведних шляхів, здатних привести до «позитивної глобалізації», що відрізнятиметься від «глобалізації байдужості», Святіший Отець наголосив на важливості того, аби гарантувати, щоб «глобальна спільнота, що складається з інституцій, підприємств та представників громадянського суспільства», змогла досягти «урочисто проголошених і взятих на себе цілей і зобов’язань», таких як «План дій до 2030 року» та «Завдання сталого розвитку».

«Насамперед, хочу наголосити на тому, що неприйнятною, тому що нелюдяною, є всесвітня економічна система, яка викидає чоловіків, жінок і дітей немов непотріб у сміття лише через те, що вони здаються зайвими в рамках критеріїв прибутковості підприємств чи інших організацій» , – сказав Папа, зазначаючи, що саме в цьому відкиненні людей, немов непотребу – джерело регресу та дегуманізації будь-якої політичної та економічної системи. Адже ті, які на це дозволяють, «самі стають бездушними машинами», і, врешті-решт, згідно з ефектом бумеранга, «будуть, у свою чергу, викинуті, мов непотріб», переставши приносити користь суспільству, «яке поставило у центрі ідол гроша».

Святіший Отець пригадав, як його попередник святий Іван Павло ІІ на початку 90-х років минулого століття, перед обличчям падіння комуністичних режимів та поступової інтеграції ринків, яку називаємо глобалізацією, попереджав про небезпеку, яка випливає з поширення «капіталістичної ідеології», яка не звертає увагу на явища маргіналізації, визискування та відчуженості, бачачи розв’язку існуючих проблем виключно «у вільному розвиткові ринкових сил».

«На жаль, загрози, перед якими перестерігав святий Іван Павло ІІ, широко здійснилися. Однак, в той же час розвинулися та впровадилися у життя численні зусилля окремих осіб та інституцій, спрямовані на зцілення шкоди, заподіяної безвідповідальною глобалізацією», – сказав Наступник святого Петра, вказуючи на святу Терезу з Калькутти, яка є своєрідним підсумком таких зусиль, адже «приймала кожне життя, і ненароджене, і покинуте й відкинене, та взивала до могутніх на землі, закликаючи усвідомити злочин бідності, викликаної ними ж самими».

На думку Святішого Отця, таке наставлення є першим кроком до «кооперативної і солідарної глобалізації». Необхідно, аби кожен «не був байдужим до ран убогих», але навчився «спів-страждати» з тими, хто страждає від переслідувань і самотності, змушений мігрувачи чи не має доступу до медичного обслуговування, страждає від голоду, холоду або спеки. «Це співчуття може спричинитися до того, що діячі економічної та політичної сфери зможуть застосовувати свій розум і свої ресурси не лише для того, щоб контролювати і спостерігати за наслідками глобалізації», але також для того, щоб допомагати відповідальним на різних рівнях «виправляти орієнтири щоразу, як це стане необхідним».

«Політика й економіка, у дійсності, повинні навчитися практикувати чесноту розсудливості», – сказав Папа, додаючи, що Церква не втрачає надії, тому що знає «великий потенціал людського розуму, який приймає допомогу й провід від Бога», знає про «добру волю незначних і великих, бідних і багатих, підприємців і працівників».