Папа Франциск: богопосвячені особи покликані давати пророче свідчення братерства

Богопосвячені особи покликані давати пророче свідчення братерства. На цьому наголосив Папа Франциск під час зустрічі з учасниками національної асамблеї Італійської Конференції Вищих Настоятелів, що відбулась у Ватикані у п’ятницю, 7 листопада 2014 року.

Головний акцент Вселенський Архиєрей поставив саме на свідчення євангельського життя, яке повинні давати богопосвячені особи. Перед свідченням справжнього християнського життя монаха чи монахині, люди починають запитувати себе про те, що саме спонукає осіб вийти за горизонт світу, що є у богопосвященому житті такого притягаючого? Єпископ Риму підкреслив, що у цьому й полягає допомога, яку Церкві дають богопосвячені особи: допомагати розвиватись християнській спільноті через притягання інших прикладом власного життя. Богопосвячене життя покликане також і сьогодні давати приклад братерського життя. Тому, слід остерігатись «тероризму пустих балачок». Якщо хтось у спільноті богопосвячених має щось проти свого брата чи сестри, то нехай скаже це йому у вічі, а не поза плечима. Багатьом така щирість не до вподоби, але краще потрапити в неласку іншого, ніж піддатися «тероризмові пустих балачок».

Далі Святіший Отець зауважив, що сучасна культура позначена індивідуалізмом, зосередженістю на правах особистості, вона роз’їдає наше суспільство, розпочинаючи від її фундаментальної клітини, тобто сім’ї. Богопосвячене життя може допомогти Церкві і всьому суспільству, даючи свідчення братерства, свідчення того, що можна жити як брати, навіть будучи відмінними. У спільноті богопосвячених ніхто не обирає собі осіб, з якими буде жити разом. В такій спільноті зустрічаються люди з різними характерами, різного віку, виховання, які по-різному чутливі, але, не зважаючи на всі ці відмінності, у цих спільнотах богопосвячені особи намагаються жити як брати та сестри. «Не завжди це виходить, ви це добре знаєте, – вів далі Папа Франциск, – часто помиляємося, бо ж усі ми грішні, але визнаємо, що помилилися, просимо вибачення і прощаємо». Таке життя у спільнотах богопосвящених осіб сприяє тому, що Церква наповнюється життєдайними соками братерства. А це є також великим добром і для всього нашого суспільства.

На переконання Папи, «таке братерство передбачає батьківство Бога та материнство Церкви» і Пресвятої Богородиці. Ми повинні щодня повертатись до цих стосунків: через молитву, Пресвяту Тайну Євхаристії, адорацію та молитву на вервиці. У такий спосіб день-за-днем зможемо відновляти наше «бути» з Христом і в Христі та мати автентичні стосунки з Богом-Отцем, з Церквою та Пресвятою Богородицею. Лише перебуваючи у цих стосунках, будемо здатні реалізувати справжнє братерське життя, що даватиме належне свідчення та притягатиме інших людей.