Папа Франциск: Ми боїмося безкорисливості, але вона – закон Божого Царства

У законі Божого Царства не існує правила взаємообміну, тому що Господь Бог дарує його нам безкорисливо. На цьому наголосив Папа Франциск, коментуючи у вівторок, 4 листопада 2014 р., під час Святої Меси в каплиці «Дому святої Марти» Ісусову притчу про царя, який запросив гостей на бенкет.

Спаситель розповів слухачам притчу про царя, який приготував бенкет, але запрошені почали шукати відмовок, аби не приходити. За словами Святішого Отця, ця ситуація нас замислитися, адже «всім подобається брати участь у святі, приємно бути запрошеним». Однак, щось стало на перешкоді трьом запрошеним.

Один сказав, що придбав поле і мусить його подивитися, тобто він, як зауважив проповідник, хоче відчути себе хоч трішки могутнім, що є виявом марнославства, гордості. Інший каже, що купив волів, тобто, зосереджений на своїх справах і не хоче «витрачати час». Третій відмовився через те, що одружився, тобто, не хоче ділитися своїм щастям, що свідчить про егоїзм. «Врешті-решт, – підкреслив Папа, – всі троє віддають перевагу собі самим, а не тому, щоб розділити свято».

«Якщо би запрошення прозвучало, наприклад, так: Прийдіть до мене, бо маю двох-трьох друзів-ділків, що прибули з іншого краю і разом із ними зможемо щось порішати, то без сумніву, ніхто би з тих запрошених не відмовився. Їх налякала безкорисливість: прийти туди, і бути, як інші. На перешкоді став егоїзм, бажання бути в центрі уваги», – вів далі Святіший Отець, додаючи, що коли хтось обертається навколо своєї особи, тоді важко почути Божий голос. А за цим приховується боязнь Божої безкорисливості, яка є «настільки великою, що нас лякає».

За словами проповідника, це стається так тому, що життєвий досвід часто спричиняє нам страждання. І коли, як каже приказка, пропозиція є дуже великою, то навіть у святих зроджується підозріння. Тож коли Бог «запрошує нас на великий бенкет», нам, іноді, здається, «що буде краще не вв’язуватися в цю справу». «Ми почуваємося безпечніше зі своїми гріхами та обмеженнями, але у своєму домі. Вийти зі свого дому, щоби піти на Боже запрошення разом з іншими до Божого дому? Ні, боюся!» І цей страх властивий всім христинам, – підкреслив Папа. Бути католиками, але не занадто… Довіряємо Богові, але так, щоб не забагато.

Коли запрошені відмовилися, то господар розгнівався і наказав слузі йти на роздоріжжя і площі та кликати всіх підряд, примушуючи прибути на приготоване святкування. Господь, як зауважив Святіший Отець, дуже часто повинен і нас «примушувати» шляхом «численних випробувань». «Безкорисливість. Примушує душу і серце повірити, що в Бозі існує безкорисливість, що Божий дар є безкоштовним, що спасіння не купується, воно є великим даром Божої любові», – сказав Наступник святого Петра, додаючи, що ми боїмося цього, думаючи про те, як здобути святість по-своєму, забуваючи про те, що Ісус вже «заплатив за бенкет Своїм приниженням аж до смерті, до хресної смерті».