Папа Франциск: молитва прослави Бога – це «безкорислива» молитва, що дарує нам справжню радість

Легко молитися, коли просимо якихось благодатей, натомість, важкою є молитва прослави, однак, саме вона є молитвою справжньої радості. Про це говорив Святіший Отець Франциск у проповіді під час Святої Меси в резиденції «Дім Святої Марти» у Ватикані у четвер, 16 жовтня 2014 року. Основою роздумів Вселенського Архиєрея став біблійний уривок, призначений на цей день, з послання святого апостола Павла до Ефесян, де автор з радістю підносить до Господа Бога свою молитву-благословення.

Як наголосив Папа Франциск, молитва прослави Господа Бога – це «чиста безкорисливість», яка дозволяє нам ввійти у велику радість. «Ми дуже добре вміємо молитись, коли чогось просимо, а також коли дякуємо Господеві, але молитва прослави є трішки важчою для нас: не є дуже звичним прославляти Господа», – наголосив Єпископ Риму, додавши, що молитва прослави дає нам справжню радість, робить нас щасливими від того, що ми стоїмо перед Господом. Щоб віднайти радість такої молитви, слід розпочати із спогаду про те, що Господь мене вибрав ще перед сотворенням світу. Важко усвідомити, що Бог мене знав ще перед сотворенням світу, що моє ім’я було ще тоді вписане у Нього у серці. «Якщо ми у це не віримо, то ми не є християнами», – наголосив Папа, вказуючи на те, що віра у цю правду наповнює наше серце радістю та дає нам відчуття безпеки.

Наше ім’я є у Божому серці, подібно, як дитинка у лоні своєї матері. Це є нашою радістю, адже ми вибрані Господом Богом. Цю правду не можна збагнути лише розумом, а навіть лише серцем. Для усвідомлення цієї реальності ми повинні увійти у таїнство Ісуса Христа, Який, з любові до нас, пролив Свою Пресвяту Кров. Коли ми служимо Євхаристійне Богослуження, ми входимо у це таїнство, яке, однак, ми не можемо збагнути вповні: Господь є з нами тут, на престолі, у Своїй повноті, і знову віддає за нас Своє життя. Святіший Отець наголосив, що необхідно кожного дня вчитися входити у це таїнство Ісуса Христа, бо християнином є лише той, хто робить зусилля, щоб увійти у нього.

А закінчуючи проповідь Єпископ Риму пригадав, що молитва прослави – це, перш усього, «молитва радості», а потім – «молитва-спогад» про те, що зробив Ісус Христос для мене: як Він заради мене понизився.