Папа Франциск про три аспекти християнської ідентичності

Християнин не стоїть на місці, але завжди переступає через труднощі та прямує вперед. На цьому наголосив Папа Франциск, проповідуючи у п’ятницю, 14 лютого 2014 р., під час Святої Меси в каплиці резиденції «Дім святої Марти». В день свята святих Кирила і Методія, Небесних Покровителів Європи, Святіший Отець зупинився на темі ідентичності Христового учня, наголосивши на тому, що Євангеліє слід звіщати з радістю.

Отож, яким повинен бути учень Ісуса. Коментуючи перше читання, що було з Книги Діянь Апостолів, Папа підкреслив, що християнин є «посланим». Господь посилає своїх учнів, вимагає від них завжди прямувати вперед. «Годі уявити собі християнина, який стоїть на місці: такий християнин має зранену ідентичність, його ідентичність на щось хворіє. Християнин – це учень, покликаний іти, прямувати вперед», – зауважив проповідник, пригадуючи прощальні Христові слова, сказані перед вознесінням: «Ідіть по всьому світі звіщати Євангеліє». Отже, першою ознакою християнської ідентичності є «прямувати вперед, іти навіть тоді, коли існують труднощі, переступати через труднощі».

На місійному шляху святого Павла, як розповідає Книга Діянь Апостолів, не бракувало труднощів. Ісус, однак, закликає виходити на перехрестя шляхів, та кликати всіх, «і добрих, і злих». Тому, християнин завжди прямує вперед, і коли це потрібно для проповідування про наближення Божого Царства, то переступає через труднощі.

Другим аспектом Христового учня, на який вказав Святіший Отець, є те, що християнин «завжди залишається ягням». Господь посилає учнів, «немов ягнят серед вовків». У цьому контексті він пригадав про випадок, який трапився з молодим Давидом, коли той вийшов на двобій з філістимлянським велетом Голіафом. Земляки хотіли зодягнути його у сауловий обладунок, але у ньому юнак не міг рухатися. Тобто, як пояснив проповідник, він перестав бути собою, «простим і смиренним Давидом». Тому, врешті, озброївшись лише пращею, він переміг у поєдинку.

«Залишатися ягнятами… Не ставати вовками… Іноді, – зауважив Папа, – спокуса спонукує нас думати, що це дуже важко, що ці вовки є хитрими, тому й я мушу бути хитрим… Ні, далі залишатися ягням. Не юродивим, але ягням. Так, маючи християнську розсудливість, але завжди залишаючись ягням. Бо коли ти є ягням, то Бог тебе захищає, а коли почуваєшся сильним, немов вовк, тоді – ні».

Третім елементом християнського наставлення, за словами Наступника святого Петра, є радість. Християни – це люди, які радіють, «тому що пізнали Господа» і несуть Його всім людям. І неможливо «по-християнському прямувати вперед без радості, неможливо іти, немов ягня, без радості». Бо навіть і серед проблем, у труднощах, «також і у власних гріхах та помилках присутня Ісусова радість, яка завжди прощає та допомагає». Отож, Євангеліє прямує вперед, несене ягнятами, які послані Господом Богом, і які ідуть з радістю.

«Не роблять послуги ні Богові, ані Церкві, ті християни, які живуть у музичному темпі adagio-lamentoso, які живуть, постійно на все нарікаючи, які завжди сумні… Не такий стиль учня», – вів далі Святіший Отець, пригадавши заклик святого Августина, звернений до християн: «Іди, йди вперед, співай і прямуй далі». Звіщати Євангеліє з радістю – ось справжній християнський стиль. «А Господь, – додав проповідник, – про все подбає. Натомість, надмірний смуток, отой безмірний смуток, супроводжуваний огірченням, веде до так званого християнства без Христа».

У свято двох Христових учнів, святих Кирила і Методія, як підсумував Папа Франциск, Церква спонукає нас замислитися над «християнською ідентичністю», та просити в молитвах, щоб Господь Бог, за заступництвом цих святих братів, дав нам ласку «жити по-християнськи». А християнин – це той, який «ніколи не стоїть на місці», це людина, яка «завжди прямує вперед, переступаючи через труднощі». Прямує вперед, немов «ягня, яке не є самодостатнім у власних силах», і долає цей шлях «з радістю».

Текст із сторінки сайту Радіо Ватикану