Папа Франциск про важливість спільної трапези в родині та спілкування за столом

Роздумам над радістю спільного життя, як «характеристикою родинного життя», якої вчимося вже з перших років, присвятив своє повчання Папа Франциск з нагоди загальної аудієнції, що відбулася у середу, 11 листопада 2015 р., на площі Святого Петра у Ватикані. Він зазначив, що мова йде про навик ділитися життєвими благами й бути щасливим з приводу можливості це чинити.

Символом, «іконою» цієї чесноти, за словами Святішого Отця, є «родина, зібрана навколо домашньої трапези», адже спільна трапеза, крім нагоди розділити страву, є також нагодою поділитися почуттями, розповідями, спільно пережити події, а тому є «фундаментальним досвідом». Спільна трапеза – «це точний термометр для перевірки стану здоров’я стосунків», адже «якщо в родині щось не так, якщо є якісь приховані рани, то за столом це відразу видно». «Сім’я, яка майже ніколи не їсть разом, або в якій за столом не спілкуються, але дивляться телевізор чи граються зі смартфоном, то в ній мало що залишається від сімейного».

Як зауважив далі Наступник святого Петра, християнство має «особливе покликання» до спільності в трапезі. Знаємо, що Ісус часто навчав при столі, а навіть представляв Небесне Царство, як бенкет. При столі Ісус залишив учням «Свій духовний заповіт» перед страстями, установивши під час вечері Пресвяту Євхаристію. Тому, можемо стверджувати, що родина на Євхаристійному богослуженні є немовби вдома, а беручи в ньому участь, «очищується від спокуси закритися в собі, скріплюється в любові та вірності й розширяє межі братерства згідно з міркою Христового серця».

«У наш час, позначений численними проявами замкнутості та надміром мурів, буття разом, зроджене в родині та поширене в Пресвятій Євхаристії, стає вирішальною нагодою. Євхаристія та родини, які нею живляться, можуть перемогти замкненість та будувати мости гостинності й милосердя», – сказав Папа, додаючи, що не існує сиріт, слабких, беззахисних, зранених, розпачливих, зневірених чи покинутих людей, «яких би не змогло нагодувати, підкріпити, захистити й пригостити» родинне буття разом, скріплене Євхаристією.

На це, за словами Святішого Отця, вказує досвід родинних чеснот, адже нам відомо, на які чуда здатні матері також і щодо чужих дітей, крім своїх, і «яку силу здобуває народ, в якому тати готові стати на захист всіх дітей всієї громади, вважаючи дітей спільним благом, яке вони щасливі та горді захищати».

Далі Папа вказав на те, що сьогодні «суспільні контексти» ставлять перешкоди буттю разом в родині, і ми повинні докладати зусилля для того, щоб відновити цей вимір, пристосовуючи його до вимог часу. Іноді здається, що приємність буття разом стала чимось, «що можна купити чи продати», але в такому випадку «мова йде про щось зовсім відмінне». Зрештою, саме харчування «не завжди є символом справедливого розподілу дібр, здатного досягнути тих, яким бракує як хліба, так і любові».

«В багатих країнах ми схильні до видатків на надмірне харчування, а потім знову тратимося на подолання наслідків. Це безглуздя відволікає нас від справжнього голоду тіла та душі. Коли відсутня радість буття разом, то приходить егоїзм, кожен думає лише про себе», – вів далі Наступник святого Петра, викриваючи ганебність того, що, одночасно, «надто багато братів та сестер залишаються поза столом»…

Заохотивши до споглядання таїнства Євхаристійного бенкету, на якому «Господь ламає Своє тіло та проливає Свою кров за всіх», Папа наголосив, що «жоден поділ не може встоятися перед обличчям цього жертвоприношення спільності». А співпрацюючи з благодаттю Євхаристії, яка здатна творити завжди нову спільність, християнська родина зможе «показати ширину свого справжнього горизонту, який є горизонтом Церкви – Матері всіх людей, усіх покинутих та виключених в усіх народах».