Папа Франциск відкрив праці Єпископської Конференції Італії

У понеділок, 22 травня 2017 р., у Ватикані розпочалися праці 70-ї Загальної Асамблеї Єпископської Конференції Італії. Серед питань, які вона розглядатиме – молодь, у контексті приготування до Синоду, праця, євангелізація. Одним із завдань є обрання трьох кандидатів на служіння Голови єпископської конференції, якого пізніше призначить Папа.

Перший день праці був позначений присутністю Святішого Отця. Він подякував кардиналові Анджело Баняско, Архиєпископу Ґенуї, який завершує своє служіння Голови ЄКІ, пожартувавши: «Хочу подякувати йому за ці десять років служіння і висловити вдячність за терпеливість, яку він виявляв щодо мене, бо нелегко працювати з цим Папою. Він же виявляв неабияку терпеливість».

У цьому контексті, говорячи про свої стосунки з кардиналом Баняско, Наступник святого Петра не міг не згадати про запланований на наступну суботу візит до Ґенуї: «Можу сказати, що ми любимо один-одного, між нами існує прекрасна дружба. Але маю лише одне побоювання: скільки він з мене візьме наступної суботи за те, щоб в’їхати до Ґенуї», – далі жартував він, посилаючись на прислів’я про те що ґенуезьці не дають жодних знижок.

Перед тим, як розпочати розмову з італійським єпископатом, що відбувалася за зачиненими дверима, у своєму вітальному слові Святіший Отець наголосив на важливості діалогу та співставлення. «Коли головуючий не допускає діалогу, – наголосив він, – то сіє плітки, що завдає ще більше лиха. Діалогуймо, я готовий також вислухати думки, які мені не до вподоби. Почувайтеся вільними».

Папа висловив побажання, що ці дні колегіальної праці будуть пронизані «відкритим, смиренним та щирим співставленням». «Не бійтеся моментів конфронтації: довіртеся Святому Духові, Який відкриває на розмаїття та поєднує відмінне у братерській любові».

За словами Святішого Отця, «синодальний подих і кроки показують, ким ми є та динамізм сопричастя, яким надихаються наші рішення. Лише в такому горизонті зможемо по-справжньому оновити наше душпастирство, пристосовуючи його до завдань Церкви в сучасному світі, лише так зможемо знайти підхід до викликів нашого часу».