Папа Франциск відвідав римську синагогу

«У міжрелігійному діалозі фундаментальним є те, що ми зустрічаємося, як брати і сестри перед нашим Творцем та віддаємо Йому славу, що ми шануємо одні одних, цінуємо одні одних та намагаємося співпрацювати. А в єврейсько-християнському діалозі існує унікальний та особливий зв’язок з огляду на єврейське коріння християнства: тому євреї і християни повинні почуватися братами, об’єднаними одним Богом та багатою спільною духовною спадщиною», – сказав Папа Франциск, зустрічаючись у неділю, 17 січня 2016 р., з єврейською громадою Риму.

В день, коли в Італії відзначався вже 27-й День поглиблення стосунків і діалогу між католиками та євреями, Папа Франциск відвідав римську синагогу. Це втретє Єпископ Риму відвідав «Великий храм», після того, як 13 квітня 1986 р. свій історичний візит здійснив святий Іван Павло ІІ, якого тоді приймай Головний Рабин Риму Еліо Тоафф, а 17 січня 2010 р. – Папа Венедикт XVI, якого приймав теперішній Головний Рабин Рікардо Ді Сеньї, що також зустрів Папу Франциска. А враховуючи те, що Венедикт XVI 19 серпня 2005 року відвідував синагогу в Кельні, Німеччина, та 18 квітня 2008 року – в Нью-Йорку, США, це був п’ятий візит Глави Католицької Церкви до синагоги.

Святішого Отця, якого супроводжували кардинали Курт Кох та Вальтер Каспер, теперішній та колишній Президенти Папської Ради сприяння єдності християн, при якій діє Комісія з питань діалогу з юдаїзмом, разом з іншими представниками цього відомства, біля синагоги зустріли Голова єврейської громади Риму та Голова Союзу Єврейських Громад Італії. Відбулося вшанування римських євреїв, постраждалих від депортації, та жертв теракту, скоєного тут 1982 року.

На порозі синагоги Єпископа Риму щирими обіймами зустрів Головний Рабин Рікардо Ді Сеньї, який провів гостя до храму. По дорозі до призначеного місця, Папа часто зупинявся і спілкувався з представниками єврейської громади, між якими були також особи, які пережили трагедію Голокосту.

«Вперше відвідуючи цю синагогу як Єпископ Риму, бажаю висловити всім вам, та всім єврейським громадам, братнє побажання миру від Римської та всієї Католицької Церкви». – сказав Папа, зазначаючи, що ці католицько-єврейські стосунки лежать йому на серці, і ще в Буенос-Айресі він мав звичай відвідувати синагоги та брати участь у важливих святах єврейських громад.

«Оскільки всі ми належимо до однієї родини Бога, Який нас супроводжує та захищає, як Свій народ, і євреї, і католики, ми покликані взяти на себе відповідальність за це місто, роблячи свій вклад, насамперед, духовний, та допомагаючи долати різні актуальні проблеми», – вів далі Святіший Отець, висловивши побажання, що зростатиме взаємне пізнання між спільнотами віруючих.

Глава Католицької Церкви пригадав, що нещодавно відбулися відзначення 50-річчя Декларації Другого Ватиканського Собору «Nostra aetate», яка започаткувала систематичний діалог між католиками і євреями та рішуче засудила антисемітизм і будь-які форми дискримінації та утисків. Вона хоч і не «розв’язала всі богословські питання», однак, «стала важливим стимулом для подальшої призадуми». «Саме з богословської точки зору, – сказав Папа, – виглядає чітко нерозривним зв’язок, який єднає християн і євреїв. Християни, щоб могти самі себе зрозуміти, не можуть не посилатися на єврейське коріння, а Церква, хоч і сповідує спасіння через віру в Христа, визнає невідкличність Старого Союзу та постійної і вірної любові Бога до Ізраїлю».

Але, як зауважив далі Єпископ Риму, говорячи про богословські теми, не слід втрачати з поля зору «великі виклики» сучасного світу, пріоритетним серед яких є «інтегральна екологія», щодо чого «ми можемо і повинні запропонувати всьому людству послання Біблії щодо дбання про створіння». Одночасно, «конфлікти, війни, прояви насильства та несправедливості відкривають глибокі рани людства та закликають нас посилити заанґажування у справу миру й справедливості».

«Насильство людини над людиною суперечить кожній релігій, яка заслуговує так називатися», – наголосив Папа Франциск, підкреслюючи, що кожне життя, як Божий дар, є священним, а «Бог є Богом життя та завжди бажає його захищати». «Кожна людська істота, як Боже створіння, є нашим братом, не зважаючи на її походження чи релігійну приналежність», – додав він, зазначаючи, що «ні насильство, ні смерть не матимуть останнього слова перед Богом», а тому «ми повинні наполегливо молити Бога про те, щоби допоміг нам здійснювати тут, у Європі, у Святій Землі, на Близькому Сході, у Африці та в кожній іншій частині світу логіку миру, примирення, прощення та життя».

У цьому контексті Глава Католицької Церкви зазначив, що єврейський народ зазнав чимало насильства та переслідувань, аж до винищення європейських євреїв під час «Шоа». Він наголосив, що їхні сльози не повинні бути забутими, а «минуле повинно послужити уроком для теперішнього і майбутнього». «Шоа навчає нас, що слід постійно проявляти якнайбільшу чуйність, щоб могти невідкладно втрутитися, коли цього вимагає захист людської гідності та миру», – сказав Папа.

«Дорогі старші брати, ми повинні дійсно бути вдячними за все те, що вдалося здійснити за останні 50 років для того, щоб між нами зросли та поглибилися взаєморозуміння, взаємні довіра та дружба. Молімося разом до Господа, щоби попровадив нас шляхом до доброго, до кращого майбутнього», – підсумував Святіший Отець, завершивши свою промову побажанням благословення і Божої опіки та традиційним привітанням: «Shalom alechem!».