Папа Франциск: вірність – це обітниця зусилля, яке бере на себе людина, зростаючи у свободі

Уся дійсність сімейного життя, а навіть ідентичність сім’ї ґрунтується на обітниці. На цьому наголосив Папа Франциск під час загальної аудієнції з кільканадцятьма тисячами паломників та побожних туристів, які зібрались у середу, 21 жовтня 2015 р., на ватиканській площі Святого Петра. Святіший Отець зауважив, що сім’я живе обіцянкою любові й вірності, яку дають одне одному у подружжі чоловік та жінка. Ця обітниця, у свою чергу, вимагає від подругів прийняти та виховати дітей, а здійснюється вона у дбанні за похилими віком батьками, доглядом за кволими та слабкими членами родини та у допомозі один одному у розвиткові особистих якостей і прийнятті власних обмежень.

Вселенський Архиєрей вказав також на те, що християнська сім’я не може замикатися сама у собі. Подружня обітниця вимагає від подругів готовності розділити радості та болі інших матерів, батьків, дітей, дбаючи про людяне співжиття та спільне добро усіх людей. Замкненість у собі означає для сім’ї смерть подружньої обіцянки, від якої народилось подружжя і завдяки якій воно живе. «Ніколи не забувайте: ідентичністю сім’ї завжди є обітниця, яка постійно поширюється, і не лише на всю родину, а також на все людство», – наголосив Єпископ Риму.

Серед іншого, він зазначив, що в наш час пошана вірності подружній обітниці виглядає дуже послаблена. З одного боку, це спричинене неправильним розумінням права на шукання власного задоволення, яке людина часто шукає будь-якою ціною та у будь-якому зв’язку, як подружньому так і незаконному, виносячи на п’єдестал незаперечний принцип особистої свободи. З іншого боку, пошана вірності послаблена також з тієї причини, що люди ввіряють життєві взаємини та заангажування задля спільного добра виключно примусові, що випливає з права. Але жодна людина не хоче, щоб її любили з примусу, з огляду на закон, чи з причини її матеріальних благ. Любов, як також і дружба, характеризуються тим, що не відбирають свободи в людини, яка любить. «Любов є вільною, сімейна обітниця є вільною!» – наголосив Вселенський Архиєрей, додаючи, що без свободи немає дружби, немає любові, немає подружжя! Отже, свобода та вірність не протиставляються одна одній, а навпаки, – підтримують одна одну як у міжлюдських, так і в суспільних стосунках.

На переконання Папи Франциска, вірність – це обітниця зусилля, яке бере на себе людина, зростаючи у вільному послухові даному слову; вірність – це довіра, яку повинні поділяти всі сторони, і це надія, яку плекають разом. Глава Католицької Церкви зазначив, що старші люди часто згадують ті часи, коли будь-які домовленості можна було здійснити потиском рук, адже існувала вірність даному слову. І саме цей жест подання руки один одному лежить в основі укладення подружнього життя, адже подаючи один одному руку, чоловік бажає прямувати разом із жінкою протягом усього свого життя.

Далі Святіший Отець наголосив на важливості того, щоб у душі кожної людини оселилось «чудо» вірності. Чудо, оскільки сила та переконливість вірності не перестають нас захоплювати та дивувати. «Пошана даному слову, вірність обітниці, не можна купити й продати. Не можна до них примусити силою, але й неможливо їх зберегти без зречень», – підсумував Святіший Отець, додавши, що ніяка інша школа, окрім сім’ї, не може навчити правди про любов.

«Дорогі брати та сестри, необхідно привернути суспільну пошану вірності у любові», – наголосив Вселенський Архиєрей, вказуючи на те, що не випадково принцип вірності обітниці у любові та передаванню життя вписаний у сотворенні як вічне Боже благословення, якому ввірений світ.