Папа Франциск вписав до переліку святих священика-єзуїта П’єро Фавра

У вівторок, 18 грудня 2013 р., Папа Франциск прийняв кардинала Анджело Амато, Префекта Конгрегації у справах святих. Під час цієї аудієнції Святіший Отець, вислухавши думку кардинала префекта, поширив на всю Вселенську Церкву літургійний культ блаженного П’єро Фавра, священика Товариства Ісусового (Ордену Єзуїтів), включивши його до переліку святих.

Мова йде про акт, рівнозначний канонізації, який застосовується стосовно особливо важливих в історії Церкви осіб, які втішаються давнім літургійним культом, щодо яких існує загальне та постійне історичне підтвердження чеснотливого життя або мученицької смерті, а також – безперервна слава чудес. У такому випадку Римський Архиєрей своєю владою може поширити культ цієї особи на всю Католицьку Церкву шляхом декрету, без здійснення звичайних канонізаційних церемоній.

Святий П’єро Фавр народився 6 квітня 1506 року в бідній родині у Савойському графстві, що на південному заході сучасної Франції. Відзначався великим бажанням вчитися, яке привело його до Сорбонської колегії в Парижі, де проживав та навчався разом з майбутніми засновниками Товариства Ісусового – святими Ігнатієм Лойолою та Франциском Ксаверієм. Був одним із семи товаришів святого Ігнатія, які разом з ним склади чернечі обіти, започаткувавши Орден Єзуїтів. Викладав богослов’я у Римі, брав участь у диспутах з лютеранами, проповідував в Іспанії, Португалії та Бельгії. Повернувшись до Риму 1546 року, важко захворів і 1 серпня відійшов по вічну нагороду. У 1872 році блаженний Папа Пій ІХ проголосив його блаженним.

Під час аудієнції для кардинала Анджело Амато Папа Франциск затвердив також декрет про визнання чуда за заступництвом Слугині Божої сестри Марії Терези Дем’яновіч, Згромадження Сестер Милосердної Любові святої Єлизавети, яка народилася 26 березня 1901 року в словацькій греко-католицькій родині у Нью-Джерсі, США, і де переставилася до вічності 8 травня 1927 р. Визнання чуда відкрило шлях до її беатифікації.

Ще два інші декрети стосуються визнання геройськості чеснот іспанського священика Еммануеля Ерранса Естаблеса та польського мирянина Ґжеґожа Цєсєльского, наступним етапом у беатифікаційному процесі яких повинно бути визнання чуда.

Текст із сторінки http://uk.radiovaticana.va