Папа Франциск зустрівся з молитовними групами святого отця Піо та персоналом лікарні, заснованої цим святим

«Краса Господнього прощення та милосердя – це наука, яку ми повинні вивчати кожного дня, бо вона – прекрасна», – наголосив Папа Франциск, зустрічаючись у суботу, 6 лютого 2016 р., з членами молитовних груп святого отця Піо з П’єтрельчіни, духовними синами і доньками цього святого, що заповнили площу Святого Петра у Ватикані, прибувши з усіх куточків світу. Між ними були також працівники «Дому полегшення страждань» – лікарні, заснованої згаданим святим.

«Можемо сказати, що отець Піо був служителем милосердя. Він був ним постійно, здійснюючи, іноді аж до знемоги, апостолят слухання», – зауважив Святіший Отець, додаючи, що він міг це здійснити завдяки тому, що «постійно був прив’язаний до джерела: він безперервно втамовував спрагу при Розп’ятому Ісусі, стаючи, таким чином, каналом милосердя». А оскільки пережив «велике таїнство болю, жертвуваного з любов’ю», то «його краплина стала великою рікою милосердя, що зросила численні пустинні серця та створила оази в багатьох куточках світу».

У цьому контексті Наступник святого Петра звернув увагу на молитовні групи, які о. Піо називав «розсадниками віри, вогнищами любові», тобто, «не просто осередками, в яких приємно проводити час разом з однодумцями, але вогнищами божественної любові». Молитва є «справжньою та властивою місією, що несе полум’я любові до всього людства».

«Отож, – вів далі Папа, – молитва є не просто корисною практикою для того, щоб здобути трохи внутрішнього миру, а ні побожним засобом, щоб отримати від Бога те, що потрібно. Якби це було так, то вона була би спонукувана витонченим егоїзмом». Молитва не є «таблеткою аспірину» для покращення самопочуття, чи «бізнесом», в якому щось здобуваємо, але «ділом духовного милосердя, яка має на меті все привести до Божого серця».

За словами Святішого Отця, молитва є «даром віри і любові», «заступництвом», якого потребуємо так само, як і хліба. Вона означає «ввіряти» Церкву, людей, якусь справу в руки Небесного Отця та є, як навчав святий Піо, «нашою найкращою зброєю та ключем, який відкриває Боже серце». Церква «приносить плоди», коли наслідує Богородицю й апостолів, що, як розповідає Святе Письмо, були «витривалими й однозгідними в молитві», очікують на зшестя Святого Духа. «В іншому випадку, – додав він, – починаємо шукати підтримки деінде: у речах, в грошах, у владі… тоді євангелізація завмирає та гасне радість, а серце стає нудним».

Від духовних діл милосердя, тобто, молитви, Папа перейшов до тих, які представляють діла милосердя для тіла. Звертаючись до представників «Дому полегшення страждань», відкритого 60 років тому в Сан-Джованні-Ротондо, він пригадав, що святий Піо прагнув, щоб це була «не лише зразкова лікарня, але також храм науки і молитви». Адже, як навчав Венедикт XVI в енцикліці «Бог є любов», людям потрібно чогось більшого, «ніж просто технічно правильного лікування. Вони потребують людяності».

Як зауважив Папа Франциск, важливим є не тільки лікувати недугу, але заопікуватися хворим, адже може трапитися так, «що поки заліковуються рани тіла, збільшуються душевні рани, які набагато повільніше загоюються та які набагато важче лікувати». Адже і вмираючі, які нам здаються непритомними, «беруть участь у молитві, з вірою звершуваній поруч з ними, ввіряючись Богові та Його милосердю». «Я дуже вдячний вам та всім, хто компетентно, з любов’ю та живою вірою служать хворим, – сказав Наступник святого Петра. – Просімо благодаті розпізнавати присутність Христа в немічних людях та в тих, які страждають, як повторював о. Піо: хворий – це Ісус».

Наприкінці Святіший Отець також звернувся до паломників, які прибули з дієцезії Манфредонія-Вієсте-Сан-Джованні-Ротондо, в якій постійно перебувають мощі святого Піо, привезені на кілька днів до Ватикану, побажавши: «Нехай кожен, хто прибуває до вашої прекрасної землі, яку і я хотів би відвідати, зможе побачити у вас відбиток неба».