Папа: Горе солі, що звітріє, горе спільноті, яка втратить свій смак!

Два протилежні способи поведінки людини – розгул світської цікавості та прослава Небесного Отця добрими ділами – стали темою проповіді, яку Папа Франциск виголосив під час Святої Меси з нагоди завершення святкування 800-річчя Ордену Проповідників. Богослуження, що зібрало представників домініканської родини з усього світу, відбулося у суботу, 21 січня 2017 р., в папській латеранській базиліці святого Івана. За його словами ці два наставлення присутні в кожній епосі, і також «святий Домінік разом зі своїми першими співбратами 800 років тому» перебував у схожому контексті.

Святий Павло перестерігав свого учня Тимотея, що він мусітиме звіщати Євангеліє в ситуації, в якій люди завжди шукатимуть нових «учителів», нові «байки», різні ідеології та доктрини. А тому Апостол Народів навчає свого послідовника, вживаючи навіть різкі слова: «наполягай», «перестерігай», «картай», «закликай», але також «чувай» та «переноси страждання».

«Цікаво зауважити, як вже тоді, два тисячоріччя тому, Апостоли Євангелія стояли перед обличчям цієї панорами, яка у наші дні дуже розвинулася і глобалізувалася через спокусу суб’єктивістського релятивізму. Тенденція шукати нове, притаманна людській істоті, знайшла ідеальне середовище у суспільстві показності, в споживацтві, в якому часто обертаються старі речі, але важливо показувати їх, як нові, привабливі та зичливі. Навіть істина гримується. Ми рухаємося в так званому “плинному суспільстві”, без стійких точок, розбалансованому, розхитаному, позбавленому стійких і стабільних орієнтирів; у культурі примарних речей, культурі одноразових речей», – зауважив Папа, додаючи:

«Перед цим світським “карнавалом” чітко вивищується протилежна панорама, яку знаходимо в щойно вислуханих словах Ісуса: “прославлять Отця вашого, що у небі”. А як відбувається цей перехід від псевдо-святкової поверховності до прослави, яка є справжнім святом? Він відбувається завдяки добрим ділам тих, які ставши учнями Ісуса, стали “сіллю” і “світлом” (пор. Мт 5)».

За словами проповідника, добрі діла, «які можемо чинити завдяки Христові та Його Святому Духові», і які зроджують у серці «вдячність Богові Отцеві», або ж принаймні подив і запитання: «Чому ця людина так поводиться?» – є «відповіддю Ісуса та Церкви», стійкою опорою в цьому «плинному середовищі». Але щоб викликати в інших оце «занепокоєння» перед обличчям свідчення Євангелія, необхідно, «щоб сіль не втратила свій смак, а світло не ховалося».

«Горе солі, що втрачає смак! Горе Церкві, що втрачає смак! Горе священикові, богопосвяченій особі, згромадженню, яке втрачає смак», – наголосив Папа, додаючи:

«Сьогодні прославляємо Отця за діло, яке святий Домінік, повний Христового світла й солі, звершив вісімсот років тому; діло служіння Євангелію, проповідуючи словом і життям; за діло, яке завдяки благодаті Святого Духа спричинилося до того, що чимало людей отримали допомогу, щоб не загубитися серед “карнавалу” світської цікавості, але відчули, натомість, смак здорової доктрини, смак Євангелія, ставши, у свою чергу, світлом і сіллю, творцями добрих діл, справжніми братами й сестрами, які прославляють Бога і навчають прославляти Бога добрими ділами».