Папа: Християнин повинен бути сміливим у надії та остерігатися лінивства

Папа закликав християн бути сміливими, вкоріненими у надії та здатними переносити темні періоди. Це заохочення прозвучало під час Святої Меси в каплиці «Дому святої Марти» у вівторок, 17 січня 2017 року, у світлі читання з Послання до Євреїв, в якому Апостол закликає наслідувати тих, які вірою й терпеливістю успадковують обітниці й остерігатися лінощів.

«Ліниві християни – це християни, які втратили бажання прямувати вперед, які не змагаються за те, щоб речі змінилися, щоб прийшло щось нове, що принесе добро усім. Вони ліниві, немовби “припарковані”, знайшовши у Церкві прекрасну стоянку. І коли кажу християни, то маю на увазі всіх – мирян, священиків, єпископів. Усіх. І таких “припаркованих” християн є чимало! Для них Церква – це охоронювана стоянка для життя, і вони прямують вперед, намагаючись використовувати всі можливі страхування. Але такі християни, що стоять на місці, – зауважив проповідник, – пригадують мені одну річ, яку ми з дитинства чуємо від дідусів і бабусь: остерігатися застоялої води, бо вона псується в першу чергу».

Святіший Отець зазначив, що джерелом відваги для християнина є надія, в той час, як «ліниві християни» вже нічого не сподіваються, вони є немовби «на пенсії». Вийти на пенсію після багатьох років праці – це щось прекрасного, але ж «не все життя просидіти на пенсії». Надія, натомість, є якорем, за який можемо вхопитися і серед найважчих хвилин.

Апостол пише, що надія – «немов якір для душі, міцний і надійний». У цьому контексті Папа наголосив, що надія не означає замріяно споглядати на небо, але «щоденно боротися, вхопившись за линви, аби дійти до місця», в якому закинутий цей якір. «У щоденній боротьбі надія є чеснотою горизонтів, а не замкненості! Можливо, це чеснота, яку менше всього розуміємо, але вона є найсильнішою: жити в надії, жити надією, постійно дивлячись вперед», – сказав проповідник, підкреслюючи, що коли приходять хвилини бурі й темряви, слід вхопитися за канат та терпеливо переносити їх.

Як зауважив далі Наступник святого Петра, сміливі християни помиляються, навіть часто помиляються, але помилятися властиво тим, які не стоять на місці. І навіть тоді, коли настає темрява, коли нічого не бачимо перед собою, слід терпеливо її переносити, бути наполегливим. З цього випиває заохочення Папи, аби кожен запитав себе: чи ми є «замкненими християнами», чи «християнами горизонтів», які також здатні «переносити темряву з усвідомленням того, що надія не розчарує»?