Папа: Християнське свідчення не зраджує правді

Сьогодні більше переслідуваних християн, ніж у перших століттях християнства, зокрема, в Африці та на Близькому Сході. Вони у в’язницях за їхню віру в Ісуса Христа, їм перерізають горло та вішають. На цьому наголосив Папа Франциск у проповіді під час ранішньої Святої Меси, яку він очолив у ватиканській резиденції «Дім Святої Марти» у четвер, 12 квітня 2018 р.

Християнське свідчення турбує, часто воно є незручним для інших, адже воно не зраджує правді. Про це свідчать багато прикладів християн, замучених за віру у наш час. Ті, які йдуть на компроміс у християнському житті, стають поверхневими християнами чи християнами лише назовні. Тому слід просити у Господа благодаті пам’ятати про оту зустріч з Ісусом, яка змінила наше життя. У цьому контексті Глава Католицької Церкви наголошує на трьох характеристиках, які випливають з пасхальної радості: послух, свідчення та конкретність.

Спершу проповідник зазначив, що 50 днів пасхального часу були для апостолів часом радості з приводу Христового Воскресіння. Ця радість була справжньою, але також й повною сумнівів, боязливою, адже вони не знали, що ж буде далі. Лише з отриманням дару Святого Духа у день П’ятидесятниці їхня радість стає сміливою.

Апостолам було заборонено проповідувати про Ісуса, зазначив Єпископ Риму, однак, навіть після переслідувань та ув’язнення, вийшовши на свободу, вони далі звіщають світові Добру Новину про Ісуса. Коли апостолу Петрові забороняли проповідувати, він відповідав, що необхідно слухати Бога, а не людей. Саме тому Папа підкреслив, що життя апостолів було життям у послусі Божій волі. Це послух, що скеровував їх слідувати шляхом Ісуса Христа, йти за Ісусом аж до кінця. Таким повинно бути життя кожного християнина – життям у послусі Господеві.

Другою характеристикою апостолів є свідчення і то таке, що є для багатьох докучливим. Часто сьогодні й ми шукаємо якого компромісу між світом і нами, але «християнське свідчення не знає шляхів компромісу, – наголосив Святіший Отець, – а вміє терпеливо супроводжувати людей, які не поділяють нашого способу думання, нашої віри». Однак, справжнє християнське свідчення ніколи не «продає правди», не зраджує правді.

Конкретність – це третя характеристика апостолів Ісуса, на яку вказав Вселенський Архиєрей, адже вони не розповідали казок, але говорили про серйозні, конкретні речі. Так, як Апостоли, що ділились своїм особистим досвідом, дослідом зустрічі з Ісусом, також і ми, християни сьогодення, повинні пам’ятати про оту нашу першу зустріч з Христом, яка змінила наше життя, і діяти як вони. Не можемо бути поверхневими, літеплими християнами.

Отож, «просімо одні для одних тієї радості, що походить від Святого Духа, що дає радість пасхального послуху, радість пасхального свідчення та радість пасхальної конкретності».