Папа: хто не слухає Боже Слово, перетворює віру в ідеологію

Нерозумний той, хто не здатний слухати Божого Слова. Про це говорив Папа Франциск у проповіді під час Святої Меси, яку він відслужив у Домі Святої Марти у Ватикані у вівторок 17 жовтня 2017 року. Святіший Отець застановився над значенням слова «нерозумний», яке двічі згадувалося у літургійних читаннях: у Євангелії від Луки (Лк 11,37-41), де Христос так називає фарисеїв, і в Посланні до Римлян (Рим 1,16-25), коли Апостол Павло вживає це слово до поган, а також до тих християн, які пішли за «новими ідеями». Ці три групи людей, за словами Папи, ідуть шляхом безглуздя, що веде до корупції.

Звертаючись до учителів закону, Христос говорить, що вони подібні до побілених гробів: вони корумповані, тобто зіпсовані, оскільки дбають про зовнішню прикрасу дійсності, а не про внутрішній світ, повний гнилі. Вони були «зіпсовані суєтою, зовнішністю, зовнішнім правосуддям». Погани, натомість, зіпсовані ідолопоклонством: вони замінили Божу славу, яку могли б пізнати розумом, на ідолів. За словами Святішого Отця, сьогоднішнім ідолопоклонством є, наприклад, споживацтво, або пошук «комфортного бога». І, врешті, корумпованими є також християни, підкуплені ідеологіями, тобто ті, що перестали бути християнами, «ставши ідеологами християнства». Всі вони стають зіпсованими через свою тупість.

Далі Наступник Св. Петра пояснив, у чому полягає це безглуздя. «Тупість означає не слухати,– зазначив він. – Нездатність слухати Боже Слово: коли Слово не входить, коли не впускаємо його, бо не слухаємо. Нерозумний не слухає. Він переконаний, що слухає, але, насправді, це не так. Завжди робить по-своєму. Тому Боже Слово не може ввійти у серце, і немає місця для любові. І навіть якщо Слово входить, то воно деформується, перетворене власною концепцією реальності. Нерозумні не вміють слухати. І ця глухота призводить до цього морального розкладу. Слово Боже не входить, немає місця для любові, і, в кінці, немає місця для свободи».

Святіший Отець зазначив, що ця глухість вчиняє людину невільницею, бо вона плутає Божу істину з брехнею і, замість того, щоб поклонятися Творцеві, поклоняється сотворінням. Проповідник закликав замислитися над тим, чи ми слухаємо Боже Слово, чи впускаємо його до власного серця, думок і почуттів, а чи, навпаки, перетворюємо його у зовнішність, в ідолопоклонство, або в ідеологію.

Папа наголосив також, що тупими бувають «і християни, і, навіть, душпастирі». Св. Августин говорив, що «безглуздя душпастирів псує все стадо», тому проповідник застеріг від «нерозважних корумпованих душпастирів», «тупості самозадоволеного душпастиря» та «безглуздя душпастиря-ідеолога».

Святіший Отець зазначив, що дивлячись на нерозважних християн, ми можемо уявити Господа, Який завжди чекає біля дверей і стукає. «І якщо впадемо в це безглуздя, – зазначив на завершення Папа Франциск, – то віддаляємося від Нього і Він тужить за нами. Ісус плакав від цієї туги, Він плакав над Єрусалимом: це була туга за народом, якого Він вибрав, любив, але який віддалився через безглуздя, бо вибрав зовнішність, ідолів, або ідеології».