Папа: Ісус відновлює повноту спілкування людини з Богом та з іншими людьми

Бог не закривається у Собі, але вступає у спілкування з людством. На це звернув увагу Папа Франциск, коментуючи перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 6 вересня 2015 р., євангельський уривок про зцілення глухонімого чоловіка, події, яка за його словами показує нам, як «Ісус відновлює повноту спілкування людини з Богом та з іншими людьми».

Звернувши увагу на те, що чудо відбулося в поганському краю, Святіший Отець зазначив, що цей чоловік стає також символом невіруючого, який прямує до віри, адже «глухота символізує нездатність слухати і розуміти не лише слова людей, але також і Боже слово». Христос вивів його з натовпу, не бажаючи, щоб Його слово було «заглушене гамором та балачками середовища», а це вказує на те, що «Боже слово, аби бути прийнятим, потребує тиші».

Спаситель вчинив два жести: спочатку доторкнувся вух і язика, тобто, «встановив контакт» з чоловіком, але оскільки чудо – «це дар з висоти», то підніс очі до неба, а після того наказав: «Відкрийся!». «З цього уривку вчимося, – зауважив Наступник святого Петра, – що Бог не є закритим у Собі, але відкривається та вступає в спілкування з людством. Своїм безмежним милосердям від долає прірву безмежної різниці між Ним і нами та виходить нам назустріч». І щоб вчинити це, Він не лише посилав пророків, але прийняв тіло, щоб стати одним із нас.

«Але цей євангельський уривок говорить також про нас: ми часто зосередженні і замкнені у собі самих, створюємо численні недоступні й негостинні острівки», – вів далі Папа, вказуючи на те, що іноді «найелементарніші людські стосунки» створюють дійсність, нездатну для взаємного спілкування, а це «не по-Божому, це наше людське, це наш гріх».

У цьому контексті Святіший Отець пригадав, що описане чудо трапилося з кожним із нам на початку християнського життя, коли у Хрищенні Спаситель здійснив над нами ті самі жести, наказуючи: «Відкрийся!». «І трапилося чудо, – сказав Папа, – ми зцілилися з глухоти егоїзму й німоти замкненості й гріха, включившись у велику родину Церкви». Завдяки цьому ми можемо слухати Бога та передавати Його слово тим, які Його ще не чули або «забули чи заглушили серед терня турбот і спокус цього світу».