Папа: Кожен з нас – історія любові, яку Бог пише на землі

Кожна людина – це історія любові, яку Бог пише на цій землі. Таку думку висловив Папа Франциск під час загальної аудієнції у середу, 17 травня 2017 р., зосередивши своє повчання на євангельській розповіді про зустріч Марії Магдалини при порожньому гробі з воскреслим Ісусом. Вона, згідно розповіді Євангелистів, була першою, що побачила Ісуса після воскресіння.

Святий євангелист Іван розповідає, що після першого візиту до гробу Магдалина розчарованою повернулася до місця, в якому ховалися учні, розповідаючи їм про те, що знайшла камінь, відкочений від гробу, а її першим припущенням було найпростіше: хтось вкрав Ісусове тіло. Але вона знову пішла туди. Цього разу, як зауважив Святіший Отець, її кроки були ще повільнішими, адже вона переживала подвійні страждання: насамперед, через смерть Учителя, але також задля незрозумілого зникнення Його тіла.

«І в той час, як вона пригноблена стоїть біля гробу з очима, повними сліз, Бог найнеочікуванішим способом вчиняє їй несподіванку. Євангелист Іван підкреслює, наскільки вона була впертою у своєму засліпленні: вона не звертає уваги на присутність двох ангелів, які з нею розмовляють, в неї не викликає підозри чоловік, що стоїть за нею, якого вона вважає садівником. А найзворушливішу подію історії людства відкриває щойно тоді, коли її покликано по-імені: Маріє!» – підкреслив Папа, додаючи:

«Як же прекрасно думати про те, що перша поява Воскреслого, згідно з Євангеліями, відбулася настільки особистим способом! Що існує хтось, хто нас знає, що бачить наші страждання і розчарування, що зворушується разом з нами і кличе нас по-імені».

За словами Наступника святого Петра, цей «закон» зустрічаємо «викарбуваним на багатьох сторінках Євангелії». Навколо Ісуса зустрічаємо чимало людей, які шукають Бога, але «найчудеснішою дійсністю» є те, що це Бог, насамперед, набагато раніше «переймається нашим життям, яке хоче наново піднести, а тому кличе нас по-імені, розпізнаючи особисте обличчя кожного».

«Кожна людина – це історія любові, яку Бог пише на цій землі. Кожен з нас є історією Божої любові. Кожного з нас Бог кличе по-імені: Він знає, як ми називаємося, бачить нас, чекає на нас, прощає нам і є терпеливим з нами», – сказав Папа, зазначаючи, що коли поблизу порожнього гробу прозвучало оте: «Маріє», розпочалася «революція, яка перевернула життя» Магдалини, революція, призначена для того, «аби перемінити життя кожної людини».

У світлі того, як в Євангелії описане щастя Марії після цієї зустрічі, Святіший Отець наголосив на тому, що Ісусове воскресіння не є радістю, «відміряною краплями», але «водоспадом, що огортає все життя». Християнське існування не є «витканим із благих проявів щастя», але з «хвиль, які все перевертають».

«Нехай кожен з вас спробує в цю хвилину, з багажем розчарувань і поразок, які кожен з нас носить у своєму серці, подумати про те, що Бог перебуває близько нас і кличе нас по-імені, кажучи: “Підведись, перестань плакати, бо я прийшов визволити тебе!”. Хіба ж це не прекрасно?» – зауважив Папа, додаючи: «Ісус не є Тим, Хто пристосовується до світу, толеруючи, аби в ньому тривала смерть, смуток, ненависть і моральне знищення людей. Наш Бог не є байдужим, Він, дозвольте мені так висловитися, є мрійником, Він мріє про переміну світу та здійснив її через таїнство Воскресіння».

Підсумовуючи, Святіший Отець звернув увагу на те, що Марія Магдалина хотіла обійняти свого Господа, але Він не дозволив їй цього, доручивши, натомість, нести радісну звістку учням. Таким чином, ця жінка стала «апостолкою нової та ще більшої надії». «Нехай же її заступництво, – побажав Папа, – допоможе також і нам пережити цей досвід: в хвилину плачу й самотності почути Воскреслого Ісуса, Який кличе нас по-імені, та із серцем, сповненим радості, звіщати всім: Я бачив Господа! Я змінив життя, бо бачив Господа!».