Папа: Любов підносить над непорозуміннями минулого, розрахунками теперішнього і страхом перед прийдешнім

«З допомогою миру і прощення ми покликані перемагати справжніх ворогів, які не є тілесними, але духами зла довкола і всередині нас», – сказав Папа Франциск у своїй промові, виголошеній під час візиту до Глави Грузинської Православної Церкви, зазначаючи, що з великою радістю зустрічається з Патріархом та членами Священного Синоду.

Глава Католицької Церкви, насамперед, пригадав про те, що патріарх Ілля ІІ започаткував «нову сторінку в стосунках між Грузинською Православною Церквою та Католицькою Церквою», здійснивши перший в історії візит грузинського Патріарха до Ватикану. «При цій нагоді Ви обмінялися з Єпископом Риму поцілунком миру й обіцянкою молитися один за одного. Таким чином, змогли зміцнитися важливі зв’язки, які існують між нами вже від перших віків християнства», – сказав Святіший Отець, перераховуючи різні ініціативи, здійснювані в цьому періоді.

«Як паломник та приятель, я прибув на цю благословенну землю в той час, як добігає до завершення Ювілейний рік милосердя, який відзначають католики. Також і святий Папа Іван Павло ІІ прибув сюди, перший серед Наступників святого Петра, в надзвичайно важливий час, на порозі Ювілею Двотисячоріччя», – зазначив Папа Франциск, пригадуючи, що його попередник, як він сам казав, прибув для того, щоб пригадати, яким важливим на порозі третього тисячоріччя є «вклад Грузії, давнього перехрестя культур і традиції, для будування цивілізації любові».

За словами Єпископа Риму, в сьогоднішньому світі, «спраглому милосердя, єдності та миру», Боже провидіння вимагає оновлення цих зв’язків, «красномовним знаком» яких вже є «поцілунок миру та братні обійми». «Таким чином, – зазначив він, – Грузинська Православна Церква, вкорінена в апостольській проповіді, особливо, постаті апостола Андрія, та Церква Риму, заснована на мучеництві апостола Петра, отримали благодать в ім’я Христа та для Його прослави, щоб сьогодні оновити красу апостольського братерства. Адже Петро й Андрій були братами».

У цьому контексті, зазначивши, що підтримкою для нас є «любов, що перемінила життя Апостолів», Папа процитував слова видатного грузинського поета Шота Роставеллі, зазначивши, що вони «немовби звернені також і до нас»: «Ти прочитав, як апостоли пишуть про любов, як про неї говорять, як її прославляють? Пізнай це, зверни весь свій ум до цих слів: любов підносить нас». «Справді, – наголосив Святіший Отець, – Господня любов підводить нас, тому що дає змогу піднестися над непорозуміннями минулого, розрахунками теперішнього і страхом перед прийдешнім».

«Грузинський народ протягом сторіч засвідчив велич цієї любові. Саме в ній він знайшов сили, щоб підвестися після безлічі випробувань. Саме в ній він піднісся до вершин надзвичайної мистецької краси», – вів далі Наступник святого Петра, вказуючи на те, що саме в любові – причина «безсмертної краси» культурної спадщини Грузії, яка виражається «в різних формах», та пригадавши також вклад Патріарха Іллі ІІ, який уклав «цінні духовні гімни, деякі з яких – латинською мовою».

Пригадавши про те, що «славна історія Євангелія на цій землі» особливо завдячує святій рівноапостольській Ніні, Святіший Отець відзначив той факт, що вона євангелізувала, використовуючи особливий хрест, сплетений з виноградної лози, що представляє Христа, Який закликав учнів бути в єдності з Ним, щоб приносити плоди. «Для того, щоб Євангеліє приносило плоди також і сьогодні, – зазначив він, – від нас, дорогий Брате, вимагається щоб ми ще більше перебували в Господі та в єдності між нами. Нехай же збір святих, яких вшановує цей край, заохотить нас поставити Євангеліє понад усе та євангелізувати так, як у минулому, а навіть більше, ніж у минулому».

Папа побажав, щоб труднощі ставали «не перешкодами, але спонуками» краще пізнавати одні одних та співпрацювати «з апостольською любов’ю у спільному свідченні». Він зазначив, що до «найдорожчих цінностей» грузинського суспільства належить дружба й наголосив, що бажає «бути щирим другом цієї землі».