Папа: мігранти стимулюють розвиток креативних суспільств, які приймають інших та шанують гідність кожного

Як ми вже повідомляли, від 17 до 21 листопада 2014 року у Римі, в Папському Урбаніанському Університеті, відбувався VII Міжнародний конгрес з питань душпастирства мігрантів на тему: «Співпраця і розвиток у душпастирстві мігрантів». Зустріч, яка було організована Папською Радою душпастирства мігрантів та подорожуючих, мала на меті вивчити різні ситуації, які пов’язані з явищем міграції, розглядаючи її як ресурс, а не як проблему. У конгресі взяли участь коло трьохсот учасників з 93 країн світу. Українську Греко-Каолицьку Церкву представляв Преосвященний владика Йосиф Мілян, СУ, єпископ помічник Київської Архиєпархії і Голова Пасторально-місійного відділу та о. Андрій Гах, секретар того відділу.

У п’ятницю, 21 листопада, учасників Міжнародного конгресу, присвяченого пастирському дбанню про мігрантів, прийняв на аудієнції Папа Франциск. У своєму слові Вселенський Архиєрей пригадав, що у заключному документі Міжнародного конгресу на тему міграції, який відбувався п’ять років тому, зазначено, що «еміграція є (…) запрошенням уявити інакше майбутнє, яке старається дбати про розвитку усього людства, включаючи, в такий спосіб, кожну людину з її духовним і культурним потенціалом та про вклад у дедалі справедливіший світ, позначений глобальною солідарністю і повною пошаною людської гідності та життя» (н.3). Єпископ Риму наголосив, що, незважаючи на загальний розвиток, еміграція залишається актуальною темою, в особливий спосіб там, де брак праці не дозволяє реалізувати гідне життя окремих осіб та їхніх сімей, що спонукає їх до пошуків кращого життя за межами своєї країни.

Далі Папа підсумував працю учасників конгресу, зазначаючи, що у ці дні вони роздумували, перш усього, над факторами-побудниками міграції, такими як нерівність, бідність та демографічний зріст населення у деяких країнах, над природними стихіями, що пов’язані з кліматичними змінами, війнами, переслідуваннями, питанням праці та бажанням сучасних людей мігрувати у пошуках нових можливостей. Усе це дає можливість зрозуміти зв’язок між співпрацею та розвитком. Папа Франциск теж підкреслив, що держави, які приймають мігрантів, отримують користь з їхньої праці для добробуту свого населення, а також, щоб заповнити прогалини демографічної кризи. Емігранти, у свою чергу, можуть здійснити своє бажання кращого життя для себе і своїх родин. Проте, міграційні процеси також викликають деякі важливі проблеми. Наприклад, ті країни, з яких виїжджають, часто, найкращі голови, відчувають кризу в сферах економічного розвитку, а на родинному рівні – діти, які залишаються без батька чи матері, чоловіки без дружин, що часто спричиняє кризи у подружньому житті та розлучення. Натомість країни, які приймають мігрантів, зустрічаються із трудністю інтегрувати їх у суспільство і соціально-культурні середовища. Святіший Отець наголосив, що у цьому питанні надзвичайно важливу роль відіграють особи, які трудяться серед мігрантів, намагаючись запросити сторони до діалогу, забезпечити належне прийняття мігрантів та подбати про законність їхнього перебування у новій державі. Серед іншого, він теж зауважив, що Церква постійно дбає про прийняття мігрантів і поділ з ними Божими дарами, зокрема, даром віри. Церква розпрацьовує різні проекти, які служать для євангелізації та душпастирства мігрантів у цілій їхній подорожі, починаючи від їхньої країни, де народились, аж до місця їхнього прибуття, дбаючи, перед усім, про забезпечення їхніх духовних потреб, про забезпечення для них катехизації, літургії та уділення Святих Таїнств.

За словами Вселенського Архиєрея, мігранти, на жаль, дуже часто переживають ситуації розчарування, самотності, занепаду духом. Зазвичай мігрант-працівник знаходиться між викоріненням із рідного середовища та інтеграцією у нове. Але у таких ситуаціях Церква намагається бути для них місцем надії, дбаючи про їхню формацію, відстоюючи їхні права та гідність, подає необхідну допомогу, навіть і матеріальну, трудиться над тим, щоб до кожного мігранта ставились як до Божої дитини. Щодо мігрантів, слід зайняти позицію, яка не бачить їх як проблему, що необхідно розв’язати, але як новий потенціал. Справжнє право на розвиток стосується кожної людини зокрема і все людство загалом. А це вимагає, щоб для усіх були встановлена принаймні мінімальна участь у житті спільноти. Перш усього, слід, щоб це мало місце у церковній спільноті, де ніхто не є чужинцем, де всі заслуговують на прийняття і підтримку.

На закінчення Єпископ Риму наголосив, що Церква, крім того, що є громадою вірних, які визнають Ісуса Христа в іншій людині, є також матір’ю для усіх людей, намагаючись розвивати культуру прийняття і солідарності. Він закликав пам’ятати, що мігранти допомагають суспільству розширити почуття людського братерства. У той же час, їхня присутність спонукає нас до викорінення нерівності, несправедливості та зловживання владою. «В такий спосіб, мігранти можуть стати партнерами у побудові багатшої ідентичності для спільнот, як також для осіб, які їх приймають, стимулюючи розвиток креативних суспільств, які приймають інших та шанують гідність кожного», – мовив Папа, дякуючи учасникам конгресу за все те, що вони роблять для Церкви у сфері душпастирства мігрантів.