Папа: наша поведінка не повинна суперечити вченню, яке сповідуємо

Альтруїзм, який будує гармонію

«Дозвольте мені звернутися до вас як брат у вірі разом тими, що вірують в Христа і як брат для всіх вас, в ім’я спільних релігійних пошуків і приналежності до одного людства. Людство у своєму релігійному прагненні можна порівняти зі спільнотою подорожніх, які ступають по землі, звернувши свій погляд до неба», – сказав на початку Папа Франциск. За його словами, факт перебування разом в одному місці вже несе в собі послання про те, що релігійні традиції у своїй оригінальності та різноманітності являють собою величезний потенціал для добра на службі суспільству. «Якби лідери держав обрали шлях зустрічі та діалогу з іншими, вони б без сумніву зробили вирішальний внесок у припинення конфліктів, які не перестають приносити страждання багатьом народам», – зауважив Святіший Отець.

На його думку, кожне людське життя, а тим паче кожна релігія, повинні «вимірювати себе» на основі альтруїзму: не абстрактного, а конкретного, який виражається в пошуку іншого та у великодушній співпраці з іншим. «Альтруїзм будує гармонію, а там, де є гармонія, там є згода, процвітання, краса. Ба більше, гармонія є чи не найвідповіднішим синонімом краси. На противагу цьому, закритість, одностороннє нав’язування, фундаменталізм та ідеологічний примус руйнують братерство, підживлюють напруженість і підривають мир. Краса життя – це плід гармонії: вона спільна, вона зростає з люб’язності, вміння слухати і смирення», – зауважив Папа. Він додав, що релігії покликані запропонувати світові цю гармонію, яку не може дати сам по собі технічний прогрес, оскільки, націлюючись на земний, горизонтальний вимір людини, він ризикує забути про небо, для якого ми створені.

Школа мудрості Монголії

«Браття і сестри, сьогодні ми стоїмо разом як скромні спадкоємці стародавніх шкіл мудрості. Коли ми зустрічаємося, ми зобов’язуємося ділитися великим добром, яке отримали, щоб збагатити людство, яке на своєму шляху часто дезорієнтоване короткозорими пошуками прибутку та благополуччя», – зазначив Наступник апостола Петра. Відтак він перелічив десять актуальних аспектів спадщини мудрості, яку Монголія може запропонувати світові. Це, зокрема: добрі взаємини з традицією, повага до старших і предків, турбота про довкілля, цінність тиші та внутрішнього життя, здорове почуття ощадливості, цінність гостинності, здатність протистояти прив’язаності до речей, солідарність, яка виникає з культури зв’язків між людьми, цінування простоти та певний екзистенціальний прагматизм, який тяжіє до наполегливого пошуку блага окремої людини та спільноти.

Продовжуючи говорити про культурне багатство Монголії, Святіший Отець звернув увагу присутніх на особливість ґера (юрти) – типового житла монгольського народу, який виражає життєвий простір. «Вона завжди відкрита, готова прийняти друга, а також мандрівника і навіть незнайомця, запропонувати йому гарячого чаю, який відновлює сили в зимову холоднечу, або свіжого кислого молока, яке дарує прохолоду в спекотні літні дні. Це також досвід католицьких місіонерів з інших країн, яких тут приймають як паломників і гостей, і які навшпиньки входять у цей культурний світ, щоб запропонувати смиренне свідчення Євангелія Ісуса Христа», – сказав Папа Франциск.

Водночас ґер сприяє відкритості до божественного. «Духовний вимір цього житла представлений його відкритим догори отвором, з єдиною точкою, звідки проникає світло, у вигляді сегментованого дахового вікна. У такий спосіб інтер’єр стає великим сонячним годинником, в якому світло і тінь переслідують один одного, позначаючи години дня і ночі. У цьому знаходимо хороший урок: відчуття плину часу приходить згори, а не від простого потоку земних справ. У певні пори року промінь, що проникає згори, освітлює домашній вівтар, нагадуючи про першість духовного життя. Таким чином, людське співіснування, що відбувається в круговому просторі, постійно відсилає до свого вертикального, трансцендентного, духовного покликання», – зауважив Святіший Отець.

Прагнення миру і надія на побудову кращого світу

Говорячи про творення процвітаючого людства, Папа Франциск наголосив на тому, що прагнення справедливості й миру знаходить натхнення і основу у відносинах з божественним, що об’єднує різні релігії, які символічно творять єдність у відкритості до трансцендентного. «Тут, дорогі брати і сестри, наша відповідальність є великою, особливо в цю історичну годину, бо наша поведінка покликана підтверджувати на ділі вчення, яке ми сповідуємо; вона не може суперечити йому, стаючи приводом для скандалу. Тоді не буде плутанини між вірою і насильством, між святістю і нав’язуванням, між релігійним шляхом і сектантством», – сказав Святіший Отець.

Вказуючи на зусилля у напрямку екуменічного, міжрелігійного і культурного діалогу, він зазначив, що Церква, звіщаючи Ісуса Христа, водночас прислухається до того, що можуть запропонувати інші релігії. «Діалог, насправді, не є антиподом звіщення: він не згладжує відмінності, а допомагає їх зрозуміти, зберігає їх у їхній самобутності і дає можливість співвідноситись між собою задля відвертого і взаємного збагачення», – зауважив Папа.

На завершення він висловив впевненість, що спільні зусилля щодо діалогу та побудови кращого світу не є марними. «Нехай молитви, які ми підносимо до неба, і братерство, яким ми живемо на землі, живлять надію; нехай вони будуть простим і достовірним свідченням нашої релігійності, спільного ступання вперед з поглядом, зверненим догори, проживання світу в гармонії, як паломники, покликані оберігати атмосферу дому для всіх», – сказав на завершення зустрічі Святіший Отець.