Папа: Не вистачить знати, що Бог народився, слід пережити Різдво у серці

Щоб побачити світло Господньої зорі, слід не допускати застою, і не вистачить знати, що Бог народився, якщо не святкуємо Різдво разом з Ним у серці. Думками про це Папа Франциск поділився перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у п’ятницю, 6 січня 2016 р., в урочистість Богоявління.

Зазначивши, що це свято є відзначенням об’явлення Ісуса, як світла, що просвічує всі народи, Святіший Отець вказав на те, що символом цього світла є зоря, що привела Царів-Мудреців до Вифлеєму, проводові якої вони піддалися. «Також і в нашому житті існують різні зорі, світила, що сяють та спрямовують, – додав він. – І нам обирати, за якими підемо. Тому що, наприклад, існують блимаючі вогники, які приходять і зникають, як малі приємності життя: навіть якщо вони й добрі, їх недостатньо, бо вони короткотривалі й не залишать миру, якого шукаємо».

Далі Наступник святого Петра зауважив, що існують також «осліплюючі світла», які «обіцяють все й відразу». Вони є спокусливими, але «осліплюють та замість славних мрій ведуть до найгустішої пітьми». Волхви, натомість, запрошують іти за «постійним світлом», яке є привітливим і незахідним, тому що «не від світу цього».

«Цим справжнім світлом є Господнє світло, чи, радше, Сам Господь. Він є нашим світлом: світлом, яке не сліпить, але супроводжує та дарує унікальну радість. Воно призначене для всіх та кличе кожного», – вів далі Святіший Отець, цитуючи пророка Ісаю, який взивав до Єрусалиму: «Встань і зодягнись у світло». Цей заклик заохочує щодня слідувати за «ясною зорею Ісуса», йдучи за якою, «завжди отримуватимемо радість», як це трапилося з Мудрецями, бо «де Бог, там – радість».

«Той, хто зустрів Ісуса, той пережив чудо світла, яке розсіває темряву, пізнав те світло, яке просвічує та прояснює. З усією пошаною хочу заохотити всіх не боятися цього світла й відкритися Господеві, – сказав Папа. – Насамперед, хочу звернутися до тих, які вже не мають сил шукати, втомилися, які, обтяжені мрякою життя, погасили прагнення: підведися, будь відважним, Ісусове світло здатне перемогти найтемнішу пітьму».

У цьому контексті Святіший Отець зауважив, що для того, аби віднайти це Божественне світло, потрібно наслідувати приклад Мудреців, яких Євангелія описує такими, що «постійно перебували в русі». Адже той, хто хоче знайти світло, той «виходить і шукає», а не стоїть замкнений у собі, «споглядаючи на те, що діється довкола». «Християнське життя, – додав він, – це постійний рух вперед, що ґрунтується на надії, воно складається з пошуків, з мандрівки того, хто подібно до волхвів, і далі прямує вперед, навіть якщо зоря, іноді, зникає з поля зору».

Далі Папа звернув увагу на те, що на цій дорозі є також пастки, яких слід уникнути, а це пустопорожні балачки, що сповільнюють крок, паралізуючі капризи егоїзму, дорожні ями песимізму, що полонить надію. Саме ці перешкоди стали на заваді книжникам, які знали, де було світло, але не пішли туди. Вони дали правильну відповідь на запитання Ірода, де має народитися Месія, але залишалися непорушними. Їхні знання «виявилися даремними», бо «не вистачить знати, що Бог народився, якщо не відзначаємо разом з Ним Різдво у серці». Тому, слід дати відповідь на запитання про те, чи Ісус народився у моєму серці?

Підсумовуючи, Святіший Отець також наголосив на тому, що знайшовши Дитя, волхви «не просто пооглядали його, не промовили принагідну молитву й забралися геть», але «впали ниць і Йому поклонилися», а також дали Йому в дар «своє найцінніше», навчаючи нас, що Богові слід жертвувати себе самих у повноті.

Після проказування молитви «Ангел Господній» Святіший Отець звернув увагу на те, що мудреці принесли Ісусові дари, хоча, у дійсності, «Сам Ісус є справжнім Божим даром», є «Богом, Який дарує нам Себе». «А говорячи про подарунки, також і я задумав зробити вам маленький подарунок», – додав він, представивши брошурку «Ікони милосердя», яку на площі Святого Петра від його імені розповсюджували потребуючі, якими опікується Апостольська елеумозінерія.