Папа: Прямувати до єдності – наш обов’язок перед мучениками

«Молюся й надіюся, що шлях до видимої єдності й надалі звершуватиметься кожного дня та принесе щедрі плоди в майбутньому, як це вже було в наші часи», – сказав Папа Франциск, приймаючи у четвер, 26 жовтня 2017 р., у Ватикані делегацію Церкви Шотландії, національної протестантської Церкви цієї країни, що виникла в часах Реформації.

Глава Католицької Церкви зауважив, що зустріч відбувається незадовго до 500-річчя Реформації, в спогадуванні річниці якої він сам минулого року брав участь у шведському місті Лунді. «Дякуймо Господеві за великий дар, що ми дійшли до можливості прожити цей рік як справжні брати, вже не як суперники, після надто багатьох століть відчуженості й конфлікту», – сказав він.

За словами Папи, це стало можливим завдяки Божій благодаті та екуменічному діалогові, який дав змогу «посилити зрозуміння, довіру та співпрацю». А одним із «найважливіших плодів цього шляху» він назвав «взаємне очищення пам’яті». «Якщо правдою є те, що минуле саме в собі залишається незмінним, то правдою є також і те, що сьогодні ми, нарешті, сприймаємо одні одних, маючи відправною точкою Божий погляд на нас: ми, насамперед, – Його діти, відроджені у Христі тим самим Хрищенням, а тому, ми – брати й сестри», – сказав Єпископ Риму, додаючи:

«Протягом тривалого часу ми спостерігали одні за одними здалеку, з “надто людським” поглядом, підтримуючи підозри, з перспективою, зверненою на відмінності та помилки, та серцем, спрямованим на оскаржування зазнаних кривд. Тепер, в дусі Євангелія, ми прямуємо дорогою смиренної любові, що веде до подолання поділів та зцілення ран. Ми увійшли в діалог сопричастя, в діалог, який використовує мову, властиву тому, хто належить Богові та є незамінною передумовою для євангелізації: як можемо звіщати Бога-Любов, якщо між нами не буде любові».

У цьому контексті Папа пригадав, що саме у Шотландії, в Единбурзі, понад сто років тому група християн проявила мужність в тому, щоб наново пригадати про виразну волю Христа, щоб ми «були одно, аби світ увірував». Вони, за його словами, зрозуміли, що «звіщення та місія не є повністю вірогідними, якщо не супроводжуються єдністю». І це сьогодні актуальне так само, як і тоді.

Далі Глава Католицької Церкви звернув увагу, що на гербі Церкви Шотландії зображена неопалима купина, біля якої Мойсей пережив досвід Животворящого Бога. В біблійному уривкові, що розповідає про цю подію, Бог називає себе іменем, «що триватиме крізь віки»: «Бог батьків ваших». Таким чином, Він запрошує також і нас увійти «в історію стосунків, яка нас випереджує, приймати життя віри не у відокремлений і абстрактний спосіб, але в середовищі конкретної спільноти, бо ніхто не стає християнином сам по собі, ніхто не може жити по-християнськи без ближніх».

Папа Франциск згадав також і про тих християн, які сьогодні зустрічаються з великими випробуваннями, зазнаючи переслідувань в ім’я Ісуса. «Їхнє свідчення зобов’язує нас з любов’ю та мужністю прямувати вперед, аж до кінця. Наш діалог, спрямований на досягнення повної єдності, наше свідчення та спільне служіння, наше заанґажування у молитву одні за одних і в подолання ран минулого, є відповідями на наші обов’язки перед ними, в рамках того великого “ми” віри», – сказав Єпископ Риму, підсумовуючи:

«Молюся і надіюся, що шлях до видимої єдності й надалі звершуватиметься кожного дня та принесе рясні плоди в майбутньому, як це вже було в наші часи. Католицька Церква, яка, зокрема, через Папську Раду сприяння єдності між християнами, протягом десятиріч розвиває плідну співпрацю з Церквою Шотландії та із Всесвітньою Співдружністю Реформатських Церков, прагне й надалі спільно прямувати вперед», – наголосив Папа, запросивши гостей разом проказати молитву «Отче наш» в наміренні одні одних.