Папа: Слідувати за Ісусом, Добрим Пастирем, дверима спасіння для людства

Слідувати за Ісусом, Добрим Пастирем, єдиним надійний провідником, Який надає сенс нашому життю. До цього заохотив Папа Франциск у катехизі перед проказуванням молитви «Царице неба» разом з тисячами прочан, зібраними на площі Святого Петра у Ватикані у неділю 7 травня 2017 року.

Четверта неділя Пасхи у Церкві латинського обряду має назву «неділі Доброго Пастиря» і в Євангелії цієї неділі (Ів 10,1-10), за словами Святішого Отця, Ісус представлений двома образами, які доповнюють один одного: образом пастиря і образом дверей у кошару.

«Отарі, якою є ми всі, – сказав Папа Франциск, – служить притулком кошара, де вівці живуть і відпочивають після важкого шляху. Кошара має огорожу з дверима, які охороняє сторож. До отари наближаються різні люди: хтось входить до кошари через двері, а хтось «перелазить через огорожу». Перша людина – це пастир овець, друга – це чужа людина, яка не любить овець і бажає ввійти заради інших інтересів. Ісус ототожнюється з першою людиною. Він знає овець, кличе їх, і вони впізнають Його голос і йдуть за ним (Ів 10,3). Він їх кличе, щоб вивести назовні, на зелені пасовища, де вони можуть знайти вдосталь їжі».

Далі Його Святість вказав, що другий образ, яким представлений Ісус, – це образ «двері для овець» (Ів 10,7). Ісус так і каже: «Я– двері. Хто ввійде крізь мене – спасеться (Ів 10,9), тобто буде мати життя, і життя у надлишку (Ів 10,10). Христос, Добрий Пастир, став дверима спасіння для людства, тому що Він пожертвував Своє життя за Своїх овець.

Єпископ Риму мовив: «Ісус, Добрий Пастир і двері для овець, є проводирем, влада Якого виявляється в служінні, Для того, щоб керувати, Він віддає життя і не вимагає від інших пожертвувати своїм життям для Нього. Такому провідникові можна довіряти, як довіряють вівці, що слухаються голосу свого пастиря, бо знають, що з ним підуть на добрі й рясні пасовища. Достатньо лише одного знаку, одного заклику, і вони йдуть за ним, слухаються його, прямують, ведені голосом того, кого відчувають як дружню присутність, одночасно сильну й ніжну, яка направляє, охороняє, втішає та зцілює.

Святіший Отець наголосив, що таким є Христос для нас. Існує один вимір християнського досвіду, який ми, можливо, залишаємо трохи в тіні: це духовний та емоційний виміри. Це вміння відчувати себе пов’язаними особливими узами з Господом, як вівці пов’язані зі своїм пастирем. Іноді ми занадто раціоналізуємо віру, ризикуючи втратити сприйняття тембру голосу Ісуса, Доброго Пастиря, Який спонукає і захоплює. Так, як це сталося з двома учнями, що йшли в Емаус, у яких палало серце, коли Воскреслий Христос говорив з ними по дорозі.

Папа підкреслив, що відчувати себе любленими Ісусом – це прекрасний досвід. Він запросив замислитись чи ми відчуваємо себе любленими Ісусом? Для Нього ми ніколи не чужі, а друзі й брати. Однак, не завжди легко розрізнити голос Доброго Пастиря, тому треба бути уважними. Завжди існує небезпека відволіктися на шум багатьох інших голосів. Ми покликані не відволікатися неправдивими мудростями цього світу, але слідувати за Воскреслим Ісусом, як за єдиним надійним провідником, який надає сенс нашому життю.

На закінчення Святіший Отець пригадав, що у неділю 7 травня відзначався Всесвітній день молитов за покликання, – особливо за покликання до священства і що він вранці того дня рукоположив десять нових священиків. Чотирьох із них – з Римської дієцезії, – Папа запросив, щоб вони дали благословення разом з ним. «Нехай же Пресвята Богородиця підтримає Своєю допомогою тих, що були покликані Господом, щоб вони завжди з готовністю і великодушністю слідували за Його голосом», – закінчив Святіший Отець.