Папа: Справжній діалог – відкритий і шанобливий

«Міжрелігійний діалог, що складається з контактів, зустрічей та співпраці, є цінним і угодним Богові завданням, викликом, що веде до спільного добра та миру», – сказав Папа Франциск, приймаючи у суботу, 2 вересня 2017 р., учасників міжрелігійного паломництва до Риму Корейської Ради релігійних провідників.

Ця зустріч стала для Святішого Отця нагодою пригадати слова, які він сказав три роки тому, відвідуючи Корею: «Життя – це тривалий шлях, але це такий шлях, який неможливо пройти самому. Необхідно прямувати вперед разом з ближніми в Божій присутності». І ця проща, за його словами, є «частиною такого спільного шляху».

«Діалог, якого потребуємо, – зауважив Глава Католицької Церкви, – не може не бути відкритим і, одночасно, шанобливим. Лише тоді він буде плідним. Відкритим, тобто сердечним і щирим, провадженим людьми, які погоджуються спільно прямувати вперед з повагою та відвертістю. Шанобливим, тому що взаємопошана є передумовою й, одночасно, метою міжрелігійного діалогу: у дійсності, лише шануючи право на життя, на фізичну цілісність і на фундаментальні свободи, такі як свобода сумління, віросповідання, мислення та вираження, можна закласти основи для будування миру, за який кожен з нас покликаний молитися та дбати».

За словами Папи, світ очкує від релігійних провідників співпраці та спільних відповідей на такі теми, як священна гідність людської особи, проблеми голоду й бідності, корупція, що помножує несправедливість, відкинення насильства, особливо того, «яке здійснюється, профануючи Боже ім’я», моральний занепад, криза родини, економіки, екології й, «не в останню чергу», криза надії.

«Отож, перед нами далекий шлях, який ми повинні пройти разом наполегливо та смиренно, не підносячи голосу, але закотивши рукава, щоб сіяти надію на прийдешнє, в якому зможемо допомогти людині ставати людянішою, на прийдешнє, в якому буде вислуханим волання багатьох людей, які відкидають війни та благають про зростання гармонії між особами, спільнотами, народами й державами, – підсумував Святіший Отець. – І в цьому контексті від релігійних провідників вимагається відкривати, підтримувати й супроводжувати процеси добра й примирення: ми покликані бути провісниками миру, звіщаючи та втілюючи стиль ненасильства і миру, словами, які відрізняються від навіювання страху, та жестами, які протиставляються риториці ненависті».