Папа: Світ потребує революції міжродинної солідарності

Наступна серія середових повчань Папи Франциска про сім’ю буде присвячена різним випробуванням, яких вона зазнає, і під час загальної аудієнції 3 червня 2015 р. він говорив про перше із них – про бідність. Згадавши про родини, які живуть на «екзистенційних периферіях» в умовах крайньої нужди, він вказав на те, що у багатьох місцях світу ситуацію погіршують війни: «Війна завжди є чимось жахливим. Вона особливо заторкує цивільне населення, сім’ї. Воістину, війна – це “матір усіх видів бідності”, вона несе нужду в родини».

«Незважаючи на все це, існує чимало бідних сімей, які намагаються гідно провадити своє щоденне життя, часто відкрито ввіряючись Божій опіці», – зауважив Наступник святого Петра, підкресливши, однак, що такі обставини не є виправдання для нашої байдужості. За його словами, «чудом є те, що навіть серед бідності», сім’я умудряється зберігати «особливу людяність своїх зв’язків», що викликає гнів «тих творців добробуту, які вважають почуття, продовження роду і родинні зв’язки чимось другорядним у тому, що стосується якості життя». Натомість, слід віддати належне таким родинам, адже вони «є справжніми школами людяності, які рятують суспільство від варварства».

Як відзначив Святіший Отець, сучасна економіка «часто спеціалізується у тому, щоб насолоджуватися особистим благополуччям» за рахунок «визискування родинних зв’язків». А це є «великим протиріччям». У дійсності, величезна праця, яку виконує сім’я, «не відображається у бюджетах», однак «внутрішнє формування особи» та розвиток соціальних почуттів знаходить свою опору саме в ній, «і якщо її усунути, то все завалиться».

«Питання не стосується лише хліба. Говоримо також про працю, про освіту, про охорону здоров’я, – вів далі Папа. – Важливо все це зрозуміти. Ми часто зворушуємося, побачивши зображення хворих і голодних дітей, які нам показують з різних кінців світу. Одночасно, нас також дуже зворушує сяючий погляд дітей, які нічого не маючи, у школах, збудованих мало що не з нічого, з гордістю показують свій олівець та зошит. Як вони з великою любов’ю дивляться на свого вчителя або вчительку! Насправді, діти знають, що людина не живе лише хлібом, але також родинними почуттями, любов’ю».

Глава Католицької Церкви наголосив, що християни повинні намагатися ставати якнайближчими до сімей, які переживають випробування бідністю. Адже кожен з нас знає батька чи матір, які безробітні, через що страждає їхня сім’я, в якій послаблюються родинні зв’язки. «У дійсності, – сказав він, – соціальна скрута вражає сім’ю та іноді її руйнує. Відсутність чи втрата праці, чи її непевність, важким тягарем лягає на плечі родинного життя, стаючи важким випробуванням для стосунків». Додатковими труднощами стають проблеми з помешканням чи скорочення соціальних, шкільних, медичних послуг. До цих «матеріальних факторів» також додається шкода, яку родині завдають «псевдомоделі, що ґрунтуються на споживацтві й на культі показності».

У цьому контексті Папа вказав на те, що «Церква є матір’ю і не повинна забувати про цю трагедію своїх дітей». Тому вона повинна бути бідною, «щоби ставати плідною та дати відповідь на поширену нужду». А «убога Церква», за його словами, це та, яка практикує у своєму житті «добровільну простоту» в інституціях та в стилі життя своїх членів, «аби повалити будь-які стіни відокремлення». А це потребує «молитви та дій». «Просімо неустанно Господа Бога, – закликав Святіший Отець, – щоби Він розрухав нас, аби наші християнські родини ставали головними діячами цієї революції міжродинної близькості, якої сьогодні дуже потрібно! З неї, з цієї близькості, із самих початків творилася Церква. І не забуваймо, що Божий суд випереджуватиме суд потребуючих, найменших та убогих».