Папа в Ченстохові: Бог спасає нас, ставши близьким та конкретним

Бог спасає нас, вчинивши себе непримітним, близьким та конкретним, а свідком цього є Пречиста Діва Марія, наша Матір. Про це проповідував Папа Франциск, очоливши у четвер, 28 липня 2016 р., Святу Месу в Марійському санктуарії на Ясній Горі в Ченстохові, яка була приурочена 1050-річчю Хрищення Польщі, що відзначалося кілька місяців тому.

Святіший Отець подолав 100 км., що відокремлюють Ченстохову від Кракова, автомобілем. У Кракові він відвідав монастир Сестер Входу в Храм Пречистої Діви Марії, харизмою яких є виховання молоді. Крім того, декілька сестер здійснюють служіння в Апостольському палаці у Ватикані.

«Дякуючи вам за ваше цінне служіння, благословляю вас та висловлюю підтримку вашій освітній місії, яка полягає в тому, щоб з любов’ю доглядати засів доброго, прекрасного та істинного, який Бог сіє в нових поколіннях», – написав Папа у Книзі почесних гостей монастиря, в якому його також вітали 50 дівчаток зі шкіл, які провадять сестри. Перед тим, як вирушити до Ченстохови, Святіший Отець також відвідав у краківській лікарні важкохворого кардинала Францішка Махарського, безпосереднього наступника Кароля Войтили на катедрі краківських архиєпископів.

Прибувши до Ченстохови, Глава Католицької Церкви проїхав папамобілем між секторами з вірними, які заповнили увесь можливий простір перед монастирем Отців Паулінів, в храмі якого зберігається чудотворна ікона Ченстоховської Пресвятої Богородиці, Небесної Покровительки Польщі. На порозі храму Папу зустрів Генеральний Настоятель, який провів його до каплиці, в якій зберігається ікона, перед якою він провів кілька хвилин мовчазної молитви.

Святу Месу, літургійні тексти якої були взяті із служби вшанування Ясногірської Богородиці, співслужили численні єпископи та тисячі польських та прибулих з інших країн священиків. На Євхаристійній молитві були присутні Президент Польщі та інші високопосадовці. В богослуженні взяли участь приблизно півмільйона вірних.

«Коли прийшла повнота часу, Бог послав Свого Сина, народженого від жінки», – писав святий Павло до Галатів. Як зауважив Святіший Отець під час проповіді, історія показує нам, що коли прийшла ота «повнота часів», людство не було надто готовим до неї, це не був період стабільності, світ «не заслуговував приходу Бога», навіть більше, «свої Його не прийняли». «Повнота часів, – сказав він, – була, отже, даром благодаті: Бог сповнив наш час щедротами Свого милосердя, лише з чистої любові, виключно з любові Він започаткував повноту часу».

За словами Папи, нас вражає спосіб здійснення того приходу Бога, Який «народився з жінки». «Жодного тріумфального входу, жодного помпезного явлення Всемогутнього: Він не явився нам, як сліпуче сонце, але прийшов у світ в найпростіший спосіб – як дитя, що народжується від мами», – сказав він, додаючи, що Боже царство «тоді й тепер» приходить «у непримітності та смиренні».

Цю лінію продовжує євангельський уривок про чудо Ісуса на весіллі в Кані Галилейській, яке стало «початком знаків, вчинених Ісусом». Це не був жест, зроблений перед натовпом, ані захід, що розв’язує якісь політичні питання. «Він, натомість, відбувається в малому селі, просте чудо, яке сповняє радістю весільну гостину молодої, абсолютно анонімної сім’ї», – зауважив проповідник, наголошуючи, що, однак, «вода, перемінена у вино» є «великим даром», тому що об’являє нам нареченське обличчя Бога, Який «сідає з нами за стіл, Який мріє про сопричастя з нами та звершує його», вказуючи на те, що «Бог не тримає дистанцію, але є близьким та конкретним».

«Бог, отже, спасає нас, стаючи непримітним, близьким та конкретним – непримітним, близьким та конкретним», – двічі повторив Святіший Отець, зазначаючи, що Господь «лагідний і сумирний серцем», віддає перевагу найменшим, які є «великими в Його очах». Вони ж бо «говорять тією самою мовою, що й Він», а нею є «смиренна визволяюча любов».

«Тому Він кличе простих людей, готових стати його речниками, та ввіряє їм об’явлення Свого імені та таємниці Свого серця», – сказав Наступник святого Петра, згадуючи про численних синів і доньок польського народу – мучеників та свідків, передавши через ці «канали Його любові» безмірні дари «для Всієї Церкви і всього людства».

Бог також є близьким, Його царство є близьким, адже Він не бажає, щоб ми боялися Його, як «могутнього й далекого володаря», Він «не хоче залишатися на небесному троні чи в книжках з історії», але зануритися в наші щоденні події. А тому, «згадуючи про тисячорічний щедрий дар віри», слід подякувати Богові за те, що ходив поруч з народом, «взявши його за руку та супроводжуючи в багатьох ситуаціях». І саме це, за словами Єпископа Риму, покликані чинити ми, як Церква, тобто, «вислуховувати, залучатися та ставати ближніми, розділяючи радощі та труднощі людей».

Врешті, Бог є конкретним. Святе Письмо вказує нам на те, що у своїх діях Він є конкретним. Божа премудрість діє, немов ремісник, Слово стало тілом, народилося від матері, народилося під законом, має друзів та бере участь в святі: «Відвічний об’являється, проводячи час з людьми та в конкретних ситуаціях».

«Також і ваша історія, – сказав Папа, – сформована Євангелієм, хрестом та вірністю Церкві, була свідком позитивного впливу справжньої віри, передаваної від родини до родині, від батька до сина, і, насамперед, від матерів та бабусь, яким слід бути дуже вдячними. Особливо, – додав він, – ви мали змогу відчутно доторкнутися до конкретної та провидінної ніжності Матері всіх, вшанувати Яку я прибув до вас, як паломник».

Отож, скерувавши погляд вірних до Пречистої Діви Марії, Святіший Отець зазначив, що саме в Ній бачимо «повну відповідність з Господом», і якщо в сповнені часів є якась людська заслуга, то нею є Вона, що стала «драбиною, Якою Бог зійшов аж до нас, аби стати близьким та конкретним». І саме в житті Марії споглядаємо на «непримітність, яку любить Бог», Який «зглянувся на покору Своєї слугині» та «підняв угору смиренних».

«У Кані, як і тут, на Ясній Горі, Марія пропонує нам Свою близькість і допомагає нам відкривати те, чого ще не вистачає до повноти життя. Тепер, як і тоді, Вона чинить це з материнською турботливістю й доброю порадою, навчаючи нас уникати поспішних рішень та нарікань у наших спільнотах. Як Мати в родині, Вона хоче зберегти нас в єдності», – сказав Глава Католицької Церкви, додаючи, що завдяки Її материнській опіці польський народ в єдності здолав чимало важких хвилин.

Далі Папа вказав на те, що Богородиця у Кані «виявила чималу конкретність», адже Вона є Матір’ю, Яка «бере до серця проблеми та діє, вміє збагнути важкі моменти та дискретно, ефективно йрішуче втрутитися в їх вирішення». «Вона не є ні господинею, ні головним героєм, але матір’ю та слугинею. Просімо благодаті, аби ми засвоїли Її чуйність, як також Її винахідливість в служінні потребуючому, красу віддати своє життя іншим, без шукання першості та дискримінацій», – сказав Святіший Отець, підсумовуючи:

«Нехай же за Її заступництвом повнота часів оновиться також і для нас. Адже небагато користі принесе перехід між до та після Христа, якщо залишатиметься лише в історичних хроніках. Нехай же для всіх і для кожного зокрема зможе здійснитися внутрішній перехід, Пасха серця до божественного “стилю”, втіленого Марією».