Папа: Весілля у Кані Галилейській – перший знак Божого милосердя

«У Кані учні Христа стали Його родиною і в Кані народилась віра Церкви», –наголосив Папа Франциск під час загальної аудієнції з прочанами з усіх закутин світу, яка відбулась у середу 8 червня 2016 року на площі святого Петра у Ватикані. Він коментував перше чудо, яке здійснив Ісус – Його «перший знак милосердя».

А розпочинаючи аудієнцію, Святіший Отець звернувся до подружніх пар, які святкують 50-річчя свого подружжя, а їх на цій аудієнції зібралось чимало. Він підкреслив, що вони дають чудове свідчення молодим подружнім парам, які повинні від них навчитись.

Під час попередніх аудієнцій Папа пояснював деякі євангельські притчі, а цієї середи він зосередився на першому Христовому чуді, описаному в Євангелії від святого Івана, що є першим «знаком», адже Ісус вчинив це чудо не для того, щоб викликати подив, але щоб об’явити любов небесного Отця. Чудо в Кані Галилейській, за словами Святішого Отця, є своєрідними «вхідними дверима», на яких викарбувані слова та вирази, що повністю висвітлюють таїнство Христа і відкривають серця учнів для прийняття віри.

Роздумуючи над першими словами з євангельського уривку, в якому говориться про весілля в Кані, на яке запрошено «Ісуса та Його учнів» (див. Ів 2, 2). Ісус зв’язав із Собою в одну спільноту тих, кого Він покликав слідувати за Ним, і тепер вони, як одна родина, разом покликані на весілля. Ісус виявляє Себе, як Наречений Божого люду, звіщений пророками, і виявляє глибину стосунків, яка єднає нас з Ним, а це – новий Заповіт любові.

«Що є основою нашої віри? – запитав Святіший Отець. – Це акт милосердя, за допомогою якого Ісус зв’язує нас із Собою. І християнське життя є відповіддю на цю любов, це так, як історія двох закоханих. Бог і людина зустрічаються, вони шукають і знаходять одне одного, і одне одного люблять – саме так, наречений і наречена в «Пісні Пісень». Все інше відбувається в результаті цих стосунків. Церква – це Ісусова родина, на яку Він виливає Свою любов; цю любов Церква зберігає і хоче дарувати кожній людині».
У контексті нової Заповіді можемо зрозуміти також і спостереження Пресвятої Богородиці: «Вина в них нема ». Чи ж можливо святкувати весілля чи інше свято, коли немає того, на що пророки вказують основний елемент месіанського бенкету? Вода необхідна для життя, але вино висловлює багатство бенкету і радість свята.

«Весілля на якому бракує вина… Молоді засоромлені. Уявіть собі, під час весілля пити чай? Хто б не соромився! – мовив Святіший Отець. – Вино є необхідним для свята! Перетворюючи воду, в посудинах, які вживались, «щоб очищуватись по юдейському», Ісус зробив красномовний знак: перетворив Закон Мойсея в Євангеліє, що несе радість. Як про це говорить сам євангелист Іван: «Закон бо був даний від Мойсея, благодать же й істина прийшла через Ісуса Христа» (Ів, 1,17).
Пресвята Богородиця звертається до слуг із словами: «Що лиш скаже вам, – робіть!» Сьогодні Вона говорить усім нам: «Що лиш скаже вам Ісус, – робіть!»

Слуги підкорились Ісусові, Який наказав наповнити посудини водою. І вони наповнили їх по вінця. Тоді Він сказав їм зачерпнути й віднести до весільного старости. І слуги це зробили.

Під час весілля в Кані дійсно була укладений Новий Заповіт і слугам Господнім – тобто всій Церкві – доручена нова місія: «Що лиш скаже вам, – робіть!» Служити Господеві – означає слухати і впроваджувати у практику Його Слова. Це рекомендація Ісусової Матері і це програма життя кожного християнина.

Підводячи підсумок роздумування над подією перетворення води у вино в Кані Галилейській, наступник святого Петра сказав: «У Кані Галилейській відбувся початок знаків, які вчинив Ісус: Він виявив Свою славу й апостоли увірували в Нього. Весілля у Кані є набагато більшим, ніж звичайна розповідь про перше чудо Ісуса Христа. Немов у скарбниці, Він зберігає таємницю своєї Особи та мету приходу на світ: очікуваний Наречений на весіллі започатковує те, що звершиться у Пасхальному таїнстві. На цьому весіллі Ісус зв’язує із Собою Своїх учнів новим і остаточним Завітом. У Кані учні Христа стали Його родиною і в Кані народилась віра Церкви».