Папа: Євхаристійна процесія не є музеєм минулого, а школою віри

Проповідуючи під час урочистої Святої Меси, яку він відслужив на центральній площі Мадрида з нагоди урочистості Тіла і Крові Господніх, Лев XIV відзначив, що в Іспанії це свято є свідченням глибокої віри в присутність Воскреслого Христа, Який є хлібом для нашого життя.

У неділю, 7 червня 2026 року, в другий день Апостольської подорожі в Іспанію, Папа Лев XIV очолив Святу Месу на площі Сібелес в центрі Мадрида. На святкове богослужіння в день урочистості Тіла і Крові Господніх на площі та прилеглих вулицях зібралося понад мільйон двісті тисяч вірних. Свята Меса, в якій брала участь також королівська родина, завершилося процесійною ходою з Пресвятими Дарами, яка пройшла центральними вулицями.

Повернення до коренів віри

На початку проповіді Папа зазначив, що вірні зібралися навколо Пресвятої Євхаристії, яка є даром живої присутності Христа серед нас. «Він, який захотів віддати за нас своє життя, щоб увести нас у сопричастя з Отцем і зробити нас Своїми дітьми, перебуває тут як живий хліб, що зійшов з неба, який насичує нас самим життям Божим, любов’ю, сильнішою за смерть», – підкреслив проповідник. Єпископ Риму відзначив, що пам’ять про Господа, присутнього в Євхаристійному Хлібі, лежить в основі віри та історії іспанського народу. Адже, «у Мадриді, а також у багатьох інших місцях Іспанії, урочистість Тіла і Крові Господньої – це не одне з багатьох свят літургійного календаря, а повернення до коренів віри, щоб оновити любов і вірність Богові».

Процесії – знак глибокої віри

Лев XIV наголосив на тому, що урочисті процесії століттями формували духовність, культуру, мистецтво, архітектуру, музику та життя іспанського народу. Навіть сьогодні духовність народу виражається через витончені квіткові килими, вуличні вівтарі, виставкові вітрини, пісні та вбрання. Такі обряди, за його словами, не є зовнішньою демонстрацією, фольклорним пережитком чи простою естетичною прикрасою, а глибокою вірою в присутність Воскреслого Христа, який є хлібом для нашого життя і торкається навіть найтемніших куточків людського серця.

Вийти з егоїзму та приватної віри

Далі Наступник святого Петра підкреслив, що «якщо під час Євхаристійного Богослужіння Христос віддає Себе як духовну поживу, то святкова процесія свідчить про те, що Він не обмежується стінами храму, а виходить нам назустріч». «Ісус проходить вулицями, перетинає площі, відвідує наші квартали, мешкає в місцях нашого повсякденного життя, як Бог, що є поруч і ходить зі своїм народом», – сказав Папа. Далі Святіший Отець наголосив на тому, що Христос є Господом історії, розрадою для немічних, світлом для кожної родини, надією для найслабших та спокоєм для тих, хто страждає. «Христос, що проходить вулицями в дароносиці, є тим самим, хто ототожнює себе з бідними, хворими, самотніми та відкинутими, – промовив Лев, зазначивши, що  саме тому Церква в Іспанії роками поєднує урочистість Тіла і Крові Христових із Днем Милосердної любові. За словами Папи, «йдеться не просто винесення дароносиці назовні, а заклик до нас самих – вийти з егоїзму, байдужості та зручної, приватної віри, щоб відповісти на Його заклик до навернення, прийняття Його присутності, яка нас змінює і робить нас будівничими нового світу.

Євхаристія навчає безкорисливої любові

Коментуючи літургійне читання, зокрема про насичення ізраїльського народу в пустині, Папа зазначив, що історична пам’ять про процесії в урочистість Тіла і Крові Господніх не обмежується лише ностальгічним спогадом, але стає закликом для сьогодення, для нашого особистого життя, для наших стосунків, для суспільства, для побудови майбутнього. Святіший Отець заохотив іспанський народ, щоб «побожність, яка століттями надихає цю країну, не була музеєм минулого, який варто відвідати, а школою віри, з якої можна черпати натхнення й сьогодні, а також навчитися «ставати на коліна перед Богом і перед ближнім, адже ніхто не може ставати на коліна перед Господом і зневажати брата». Папа додав, що ця школа віри навчає нас «безкорисливості любові, що стає даром» та «розриває ланцюги будь-якого егоїзму». За словами Святішого Отця, у цій школі «ми дізнаємося, що Бог є реальною присутністю і що ми також покликані бути присутніми в ситуаціях і викликах суспільства, не тікати, а особисто брати участь у побудові спільного блага».

Євхаристія втамовує спрагу

У цьому контексті Лев XIV згадав святого Мануеля Ґонсалеса, іспанського єпископа, який дбав про те, щоб кивоти не були забутими, заохочуючи до адорації. «Його життя нагадує, що Пресвяту Євхаристію можна вшановувати не лише під час великих урочистостей чи нагод, а й у тихій вірності тих, хто супроводжує Господа, коли Він здається забутим та у скромній і непомітній дружбі, яка живиться день у день», – сказав Папа. Він зазначив, що Євхаристійний Ісус є «“тим вічним прихованим джерелом”, що тече і втамовує спрагу, але не засліплює, не нав’язується зовнішньою силою, не проявляється у формі видовища».

Бути знаком надії

Святіший Отець заохотив вірних повертатися до Христа, «відкритися на зустріч із Ним, дозволити Йому втамувати спрагу наших сердець, щоб потім виходити на дороги життя та історії й нести людям цей потік свіжої води, потік любові, миру, справедливості та радості» та «напувати братів, сім’ї, бідних, тих, хто страждає, тих, хто втратив надію». «Євхаристійна благодать перетворює нас, але також робить нас головними дійовими особами перетворення історії та знаком надії для тих, кого зустрічаємо», – сказав на завершення Лев XIV.

Джерело: Vatican News

About The Author