Папа: Від чого залежить зростання Божого царства?

Автентичність місії Церкви визначається не успіхами та преміями, але тим, щоб прямувати вперед зі сміливістю, що є плодом довіри, та покорою вручення себе Богові. На цьому наголосив Папа Франциск, коментуючи перед проказуванням молитви «Ангел Господній» в неділю, 17 червня 2018 р., євангельські притчі про зерно пшениці і гірчичне зерно, як символи Божого Царства й «динамізму його зростання».

Таємниче зростання

У першій з них Ісус порівнює Боже царство до «таємничого зростання зерна», яке, вкинуте в землю, кільчиться, проростає, виростає і дає колос, незалежно від землероба, який лише після дозрівання дбає про жнива. Ця притча, за словами Святішого Отця, переказує нам наступне:

«Через проповідування та діяльність Ісуса, Боже Царство було звіщене, проникло на ниву світу та, немов зерно, росте й розвивається саме від себе, власними силами та згідно з критеріями, незбагненними для людини. Воно у своєму зростанні та проростанні серед історії не дуже залежить від дії людини, але є, насамперед, вираженням Божої могутності та доброти, сили Святого Духа».

Вірність у випробуваннях

Як зауважив Наступник святого Петра, нам іноді здається, що історія рухається в протилежному напрямку від задуму Небесного Отця, Який «хоче для всіх Своїх дітей справедливості, братерства й миру». Ми ж покликані переживати ці періоди як «періоди випробування, надії та чуйного очікування жнив».

«У дійсності, сьогодні як і вчора, Боже царство росте в світі в таємничий і вражаючий спосіб, відкриваючи приховану могутність малого зернятка, його переможну живучість, – зазначив Папа. – Посеред особистих і суспільних життєвих поворотів, які, іноді, здається, позначають потопання надії, необхідно залишатися сповненими уповання на приховане, але могутнє діяння Бога. Ось чому в хвилини пітьми та труднощів ми не повинні занепадати духом, але залишаться заякореними в Божій вірності, в Його присутності, що завжди спасає».

Відкритість на непередбачуване

В другій притчі Ісус порівнює Боже Царство до гірчичного зернятка, яке є дуже маленьким, але настільки розростається, що стає більшим від іншої городини. Мова йде про «непередбачуване, вражаюче зростання». «Нам не є легко увійти в цю Божу логіку непередбачуваності та прийняти її у своє життя», – сказав Святіший Отець, підкреслюючи, що Господь запрошує нас до постави віри, яка «виходить за межі наших проектів, обрахунків та прогнозів». Бо Бог – «Бог несподіванок».

«Це запрошення відкритися з ще більшою щирістю на Божі задуми, як на особистому рівні, так і на рівні спільноти. В наших спільнотах необхідно бути уважними до малих і великих нагод для добра, які Господь нам пропонує, піддаючись і залучаючись у Його динамізм любові, гостинності та милосердя до всіх», – зауважив Наступник святого Петра, додаючи:

«Автентичність місії Церкви не визначається успіхом чи визнанням результатів, але тим, щоб прямувати вперед зі сміливістю, що випливає з довір’я та покорою, що полягає у врученні себе Богові. В тому, щоби прямувати вперед, з визнанням Ісуса та силою Святого Духа. Вона є усвідомленням того, що ми є малими і слабкими засобами, які в Божих руках і завдяки Його благодаті можуть звершити великі діла, спричиняючись до поступу Його царства, яке є “справедливістю, миром і радістю у Святому Дусі” (Рм 14,17). Нехай же Пречиста Діва Марія допоможе нам бути простими й уважними, аби своєю вірою та працею співпрацювати з розвитком Божого Царства в серцях та в історії».