Папа зустрівся з єпископами Боснії і Герцеговини

Не шкодуйте сил для підтримки знедолених і для допомоги тим, хто хотів би залишитися на батьківщині, не поповнюючи рядів мігрантів: з таким закликом Папа Франциск звернувся до єпископів Боснії і Герцеговини, яких він прийняв у Ватикані з нагоди візиту ad limina.

Святіший Отець згадав про такі проблеми, як безробіття і досі живі спогади про війну, висловлюючи солідарність з цією країною, яку він має намір відвідати 6 червня.

Двадцять років відносного спокою не стерли з пам’яті подій останньої війни, яка в середині дев’яностих років потрясла і розтрощила Балкани. Тягар спогадів діє як сіль на рани, породжених іншою, сучасної війною – тією, яку молодь веде з безробіттям, з відсутністю перспектив, з бажанням втекти з країни. Папа звернув увагу єпископів на такі проблеми міграції, як «труднощі з поверненням для співвітчизників, брак роботи, нестабільність сімей, емоційний і соціальний розрив цілих громад». З церковної точки зору міграція веде до нестабільності парафій.

Папа закликав християнські громади Боснії і Герцеговини не замикатися у своїх традиціях, «навіть найблагородніших», але «розширювати церковну присутність за рамки літургії, творчо роблячи будь-які дії, які можуть вплинути на суспільство» завдяки «життєдайному духу Євангелія».

Святіший Отець просить єпископів зайнятися «солідним соціальним пастирством», приділяючи насамперед увагу молоді, яка «не може претендувати» на те, щоб отримувати все від держави. Святіший Отець похвалив виконану працю із зміцнення відносин між місцевим духовенством і чернечими орденами і попросив, нагадавши про Рік богопосвяченого життя, щоб харизми були спрямовані на «творення Царства Божого», а не на переслідування приватних цілей.

На завершення аудієнції Папа Франциск закликав до єдності єпископів з Престолом Св. Петра. Цю єдність слід мати перед очима на всіх рівнях, виходячи за межі особливостей кожного. «Необхідно діяти виходячи з приналежності до єдиної Колегії апостолів, – підкреслив Папа. – Інші міркування повинні відійти на другий план і розглядатися у світлі універсальності вашої віри і вашого служіння».