ПАСТИРСЬКЕ ПОСЛАННЯ АРХІЄПИСКОПА М. МОКШИЦЬКОГО НА ВЕЛИКИЙ ПІСТ A.D. 2016
Всечесні Брати у Священстві!
Дорогі Особи Богопосвяченого Життя!
Улюблені Брати і Сестри!
Ми знову переступили браму Попільної Середи й увійшли у Великий Піст, який є прекрасною дорогою Божого Милосердя, яка пригадує нам, що піст – це сприятливий час для того, щоб навчитися як перебувати з Ісусом, який на хресті жертвує своє життя за спасіння світу.
Це особливий час молитви, посту та допомоги тим, які перебувають у потребі. Він дає християнину можливість підготуватися до свят Христового Воскресіння через автентичне співставлення власного життя з Божим Словом, яке просвітлює щоденність віруючих. Великий Піст є періодом, що найбільше сприяє внутрішньому паломництву до Бога, який є джерелом милосердя. Це паломництво, під час якого сам Господь нас супроводжує і підтримує, є шляхом через пустелю нашої вбогості до радості Великодня.
Піст є також добровільною з релігійних міркувань відмовою від речей, необхідних для життя, наприклад, від їжі чи пиття. Нормальна людина їсть для того щоб жити, а не живе для того, щоб їсти. Це саме стосується й інших благ, які мають служити нам, а не ми маємо бути їм піддані.
У християнстві піст є одним із засобів покаяння, тобто навернення людини до Бога і примирення. Є однією з найкращих доріг розвитку самодисципліни і самоконтролю. Про це вже знали древні. Грецький філософ Платон говорив: „Перша і найбільша перемога – здобути самого себе; а бути переможеним самим собою – найганебніша і найпідліша з усіх справ”. Істинний дух посту показує св. Йоан Золотоустий, коли пише: „Значення посту полягає не у стриманості від їжі, а в усуненні гріхів. І хто обмежує піст тільки стриманістю в їжі, той, властиво, безчестить його. Ти постиш? Доведи мені це своїми ділами! Якими, скажеш, ділами? Коли побачиш бідного, дай милостиню. Коли маєш ворога, примирися! Коли побачиш свого друга щасливим, не заздри! Хай постять не тільки уста, але й слух, зір, ноги, руки та всі члени нашого тіла… Що за користь, коли ми стримуємося від страв, а гриземо і з’їдаємо братів?”.
Піст, отже, є вправлянням, яке має вести до того, що людина дійсно буде господарем самої себе, навчиться говорити спокусі „ні!”. Кожен робить іншу постанову: хтось обмежує куріння сигарет, хтось до самого Великодня відмовляється від споживання алкоголю, ще інший на час Великого Посту вимикає телевізор, Інтернет і той час використовує на читання Святого Писання та повчальної релігійної літератури. Можна також прокинутися декілька хвилин швидше, ніж зазвичай, для того щоб ревно звершувати ранкову молитву.
Брати і Сестри!
Папа Франциск у буллі з нагоди проголошення Надзвичайного Ювілейного Року Божого Милосердя написав: „Нехай час Великого Посту в Ювілейний Рік буде пережитий ще інтенсивніше, як суттєвий момент відчуття Божого милосердя та дарування його іншим.” („Misericordiae vultus”, 17).
А в Посланні на Великий Піст 2016 року Папа написав: „Боже милосердя преображає серце людини і дозволяє бути свідченням вірної любові, роблячи її здатною до милосердя. Цим чудом, що постійно відновлюється, є той факт, що Боже милосердя може освітити життя кожного з нас, спонукаючи до любові до ближнього і того, що традиція Церкви називає вчинками милосердя щодо душі та тіла. Вони нагадують нам про те, що наша віра має виражатися у конкретних, повсякденних вчинках, які повинні допомагати нашому ближньому в потребах його душі і тіла, і за якими ми будемо суджені: годування, відвідини, розрада, повчання. Тому я прагну, «щоб християни задумалися під час Ювілею над вчинками милосердя щодо душі та тіла. Це буде спосіб пробудити наше сумління, яке часто спить перед драмою бідності, й увійти глибше у серце Євангелія, де убогі є привілейованими через Божественне милосердя” (Misericordiae vultus, 15).
Скеровані Понтифіком, розпочнімо таку дорогу, щоб світ помітив у нас не лише людей, які моляться, але й тих, які виходять назустріч потребам інших. Нехай наша милосердна поведінка буде не лише на наших вустах але, й у наших вчинках.
Улюблені!
На початку Великого Посту я також бажаю скласти подяку за Рік Богопосвяченого Життя, що завершився 2 лютого. Добре знаємо, що в нашій Архідієцезії працюють священики і брати з орденів, а також багато жіночих чернечих згромаджень. Їхнє служіння безцінне і дуже потрібне нашій Церкві. Тому, сповнений вдячності, я дивлюся на них, доцінюючи велич їхнього душпастирського, катехитичного та виховного служіння. Водночас бажаю поділитися радісною новиною, що 19 березня буде освячена територія для зведення затворницького монастиря Сестер Бенедектинок, які погодилися відкрити нову спільноту у Львові і служити духовною підтримкою для всієї Архідієцезії. Цю велику ініціативу доручаю вашим молитвам, особливо в той святий час Великого Посту.
Наступною подією, до якої готується наша львівська Церква, є перегринація Образу Милосердного Ісуса, який був освячений у львівській Катедрі під час інавгурації Року Божого Милосердя 13 грудня 2015 року. Метою цього є оживлення культу Божого Милосердя, молитва в намірі миру і примирення та заохочення до того, щоб стати на дорогу милосердя, про яку Господь Ісус так говорить святій Фаустині: „Не зазнає людство спокою, поки не звернеться до джерела, яким є Моє Милосердя” (Щоденник 699)
Нехай час Великого Посту приготує нас до зустрічі з Воскреслим Ісусом, а Мати Божа Страсна, яка стоїть під хрестом свого Сина, заступається за нас, як за своїх дітей. Прикликаймо також заступництва наших святих та блаженних покровителів, щоб цей час Великого Посту використати для поширення милосердної любові, як знаку нашої віри.
На добре переживання Великого Посту всіх Вас із серця благословляю: В ім`я Отця, і Сина, і Духа Святого. Амінь.
Львів, 10 лютого 2016 року
№ 93/2016
+ Архієпископ Мечислав Мокшицький
Львівський Римсько-Католицький Митрополит
About The Author
