Патріарх Кіріл пригрозив українцям, що вони зникнуть, якщо не приймуть його «Русскій мір»

У своєму телевізійному зверненні від 6 вересня цього року, текст якого оприлюднено 7 вересня на офіційному сайті Московського патріархату, патріарх Кіріл пригрозив українцям, що якщо вони не поділятимуть цінності «русскаго міра» то перестануть існувати як народ.

Очільник московського православ’я вдався також до суттєвих історичних та культурологічних фальсифікацій для обґрунтування істинності своїх тверджень про існування «русскаго міра». Так, зокрема, згідно з його твердженнями «Повість времяних літ» розпочинається словами: «Откуда есть пошла русская земля», хоча єдиний список який має ці слова – Лаврентіївський у початку має дещо відмінні слова, а саме «Ѿдкоудоу есть пошла рускаѩ землѧ». Тобто, «руская» заміть «русская», одже йдеться про землі Русі, а не Росії.

Наступною неправдою у патріаршому зверненні є твердження про те, що начебто кияни часів хрещення називали себе «русскімі», хоча ні в одному літописі не вказано, що населення Русі називало себе цим етнонімом у формі прикметника. Є зафіксовані тільки іменникові форми і то зокрема «русичі» та «русини». Більше того, патріарх твердить, що не існувало у той час жодних інших етнонімів на просторах тодішньої Русі. що є знову ж таки неправдою: місцеві народи ще довший час називали себе власними своїми іменами, а деякі дожили до нашого часу. Зокрема марійці. Тай слов’янські народи по-мало втрачали свої власні етноніми. І саме простори Київської Русі етнонімічно, народно залишаються ще довгі віки строкатими.

Повним архаїзмом є і розуміння Кіріла про існування якось міфічної давньоруської народності. Цей міф наука уже давно заперечила.

Патріарх твердить про спільну культуру «русскаго міра» до якого він відносить і українців, хоча культурна спільність українців і росіян є багато меншою від культурної спільності українців з іншими слов’янськими народами.

Патріарх також відділяє ісламську цивілізацію від арабської, хоча це своє наукове відкриття він не підкріпив жодними фактами.

Кіріл також говорить про історичну спільність, хоча осягнути спільність в оцінці історії українці та росіяни не здатні, оскільки їхня історична пам’ять кардинально протиставлена в оцінці тих чи інших історичних особистостей, тих чи інших історичних подій.