Південний Судан вітає Папу Франциска

Розпочався другий етап сорокової Апостольської подорожі Папи Франциска – екуменічне паломництво миру та примирення, здійснюване разом з Головою Англіканської Співдружності та Модератором Генеральної Асамблеї Церкви Шотландії.

Багаторічні очікування південносуданців завершилися. У п’ятницю, 3 лютого 2023 р., о 14:45 місцевого часу, (що збігається з київським), у міжнародному аеропорту Джуби, столиці Південного Судану, приземлився літак, яким до цієї країни прибув Папа Франциск. Цей візит має екуменічний характер та здійснюється разом з Кентерберійським Архиєпископом Джастіном Уелбі та Модератором Генеральної Асамблеї Церкви Шотландії преподобним Ієном Ґріншілдсом. Саме англіканці та пресвітеріанці є найбільшими, після католиків, що становлять половину населення, християнськими конфесіями в країні.

В аеропорту відбулася офіційна церемонія привітання за участю Президента Південного Судану Салви Киїра Маярдіта. Архиєпископ Уелбі та преподобний Ґріншілдс піднялися на борт літака, щоби приєднатися до Папи Франциска, якого Глава Держави очікував біля підніжжя. Разом з ним були двоє дітей, які вручили квіти. Церемонія не передбачала промов, а лише почесну варту, виконання державних гімнів і вшанування прапора. Далі Святіший Отець і Президент Південного Судану мали коротку розмову та відбулося взаємне представлення делегацій. З аеропорту вони від’їхали до Президентського палацу.

Земля, спрагла миру

Південний Судан здобув незалежність, відокремившись від Судану, 2011 року, за підсумками референдуму, проведеного в рамках мирних угод 2005 року. А вже 2013 року спалахнув внутрішній конфлікт. У 2018 році за посередництвом декількох сусідніх країн та за участі представників інших країн і міжнародних організацій було підписано Оновлену Мирну Угоду, яка так і не поклала повністю край насильству. Згодом, у 2020 році розпочалися так звані «Римські переговори» за посередництва Спільноти святого Егідія, завдяки яким було підписано декларацію про політичні принципи на перехідний період.

Сім років конфлікту, за деякими припущеннями, спричинили 400 тисяч жертв, понад два мільйони внутрішньо переміщених і понад 2 мільйони біженців у сусідні країни. Це також послабило економічне становище країни, значна більшість населення якої потребує матеріальної допомоги.