Послання Папи Франциска мусульманам усього світу (повний текст)

Для мене велике задоволення вітати вас з нагоди свята ‘Id al-Fitr, яке завершує місяць Рамадан, посвячений головним чином посту, молитві та милостині.

Стало вже традицією, що з цієї нагоди Папська Рада з міжрелігійного діалогу направляє вам вітальне послання, супроводжуючи його темою, пропонованою до загальних роздумів. У цьому році – в перший рік мого Понтифікату – я вирішив особисто підписати це традиційне послання і направити його вам, дорогі друзі, як вираз поваги і дружби до всіх мусульман, особливо до релігійних лідерів.

Як ви всі знаєте, коли кардинали обрали мене Єпископом Риму і Вселенським Пастирем Католицької Церкви, я вибрав для себе ім’я «Франциск», ім’я прославленого святого, який глибоко любив Бога і всіх людей, за що його прозвали «братом для всіх». Він любив потребуючих, хворих і бідних, допомагав і служив їм; таку ж любов він відчував до творіння.

Мені відомо, що в цей період для мусульман особливо важливі питання, пов’язані з сім’єю і суспільством, і варто зазначити, що в кожній з цих областей існують певні паралелі з вірою і практикою християн. Темою, над якою мені хотілося б поміркувати в цьому році разом з вами і з усіма, хто прочитає це послання, є зміцнення взаємної поваги за допомогою виховання.

Мета теми цього року полягає в тому, щоб підкреслити важливість виховання для того, щоб ми розуміли один одного на основі взаємної поваги. «Повага» означає ввічливість по відношенню до людей, до яких ми плекаємо повагу. «Взаємне» означає, що це не односторонній процес, але щось, що розділене між обома сторонами.

Те, що ми покликані поважати в кожній людині, – це насамперед її життя, її фізична недоторканість, її гідність і всі права, які з цього випливають, її репутація, її власність, її етнічна і культурна ідентичність, її ідеї та політичні уподобання. Тому ми покликані думати, говорити і писати про інших шанобливо, не тільки в їхній присутності, але завжди і скрізь, уникаючи несправедливої критики чи наклепу. У досягненні цієї мети важливу роль відіграють сім’ї, школи, релігійне навчання і всілякі засоби соціальної комунікації.

Що стосується взаємної поваги в міжрелігійних відносинах, особливо між християнами і мусульманами, ми покликані поважати релігію інших, їхнє вчення, символи і цінності. Особливу повагу потрібно проявляти до релігійних лідерів і до місць культу. Скільки болю завдають атаки на них!

Зрозуміло, що, виявляючи повагу до релігії інших або вітаючи їх з нагоди релігійного свята, ми просто намагаємося розділити їхню радість, не посилаючись на зміст їх релігійних переконань.

У тому, що стосується виховання мусульманської і християнської молоді, ми повинні вчити наших молодих шанобливо думати і говорити про інші релігії та їх послідовників, не допускаючи насмішок або лихослів’я над їх переконаннями і практиками. Ми всі знаємо, що взаємна повага є головним у всяких людських відносинах, особливо між людьми, що сповідують якесь релігійне вірування. Тільки так може рости щира і міцна дружба.

Приймаючи дипломатичний корпус, акредитований при Святому Престолі, 22 березня 2013 року, я сказав: «Неможливо жити істинними зв’язками з Богом, ігноруючи інших. Тому важливо посилити діалог між різними релігіями, я маю на увазі перш за все діалог з Ісламом; і я високо оцінив присутність на Літургії початку мого служіння цивільних і релігійних лідерів ісламського світу». Цими словами я хотів ще раз підкреслити велике значення діалогу та співпраці між віруючими, особливо між християнами і мусульманами, і необхідність зміцнювати його.

З такими почуттями я знову висловлюю надію на те, що всі християни і мусульмани зможуть бути істинними двигунами взаємної поваги і дружби, особливо через виховання.
Прийміть мої найкращі побажання і молитви, щоб ваше життя могло прославляти Всевишнього і нести радість тим, хто вас оточує.
Бажаю всім гарного свята!

За матеріалами http://ru.radiovaticana.va