Посвячення катехитичної школи у с.Скнилів

29 вересня 2013 р.Б. на парафії Преображення Господа Нашого Ісуса Христа у селі Скнилів, Пустомитівського району Львівської області, відбувалося велике свято – було освячено парафіяльний будинок у якому на другому поверсі розміщено просторий зал (площею 120 м2) катехитичної школи блаженного мученика Володимира Прийми.

Початок святкування мав місце біля придорожнього хреста, поставленого на місці, де знаходився перший монастир студійського уставу заснований митрополитом Андреєм Шептицьким. Саме там преосвященного владику Венедикта (Алексійчука) [який довший час був ігуменом Святоуспенської Унівської лаври студійського уставу], зустріли на конях і привітали вартові села Скнилова. У супроводі «кінноти» владика під’їхав до парафіяльного храму, де його вітали діти та молодь хлібом-сіллю. Настоятель храму о.Василь Білаш запросив преосвященного владику очолити Архиєрейську Божественну Літургію та освятити новозбудовані приміщення.

В часі проповіді на Божественній Літургії преосвященний владика вказав на животворящий хрест, який є дороговказом спасіння кожного з нас. По закінченні Літургії о.Василь подякував за те, що владика як батько приїхав на свою парафію в особливо важливий для громади вірних час. Після цього владика благословив дітей та катехитів на новий навчальний рік і процесійно усі молільники перейшли до новозбудованого парафіяльного будинку.

Преосвященний владика Венедикт, освячуючи катехитичну школу, наголосив на скільки це є важлива справа для села: «Хтось подбав про те, щоб ми тут зібралися, хтось передав нам віру в Бога. Так важливо щоб і ми подбали про майбутні покоління. Присутність катехитичної школи є так важливою у селі – це дає надію того, що через років 30 чи 50 цей храм не буде порожній, але життя на цій парохії вируватиме», зазначив преосвященний владика і подякував усім, хто долучилися до будівництва парафіяльної школи.

Після цього розпочався духовний концерт і сценка приготовані учнями катехитичної школи, а відтак цікавою несподіванкою для усіх стала присутність духу середньовічних лицарів у одязі, який носили в ті часи на території Західної України. Дух лицарства, як зазначив Максим Бондаренко, верховний госпітальєр лицарського ордену паладинів (молодіжна громадська організація), це в своїй основі євангельський дух Христа, де лицар покликаний бути людиною високих моральних і культурних чеснот, бути завжди готовий творити добро і захищати Церкву. Присутність лицарів справила особливо приємне враження для дітей, які мали можливість потримати в руках справжні лицарські обладунки, меч, спис та ін. Для дівчат, яких можливо менше цікавили «чоловічі справи», аніматори салезіянських ораторіїв провадили ігри та забави, а дорослі мали можливість любуватися, спостерігаючи за своїми дітьми.

Окрім духовних скарбів, з яких так багато скористала святочна громада, була нагода добре покріпити і тіло. Святкова трапеза очікувала усіх присутніх у новозбудованому приміщенні катехитичної школи. Особливістю трапези було те, що вона була безалкогольною, що можливо й здивувало деяких присутніх, які не звикли до таких святкувань, проте свято черпає своє джерело освячення від Божественної Літургії та приємного спілкування між учасниками свята.

Настоятель храму Преображення

священик Василь Білаш