При ратифікації Стамбульської конвенції не було дотримано обіцянку провести належне громадське обговорення

Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій сприймає як тривожний сигнал для демократії в Україні поспішне голосування у парламенті та підписання президентом закону про ратифікацію Стамбульської конвенції.

До того ж, замість цивілізованої дискусії релігійні діячі та віруючі люди, які мали до змісту конвенції обґрунтовані зауваження, в останні дні зіштовхнулися з численними проявами ненависті та мови ворожнечі з боку низки прихильників ратифікації цього документу, яка лунає в різноманітних ЗМІ.

Під час зустрічей і з Президентом Володимиром Зеленським 17 грудня 2021 року, і з Головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком 4 лютого цього року релігійні діячі чули запевнення в тому, що з приводу розбіжностей у поглядах на Стамбульську конвенцію будуть проведені додаткові консультації та належне громадське обговорення.

Натомість до цього часу суспільство не отримало повноцінного пояснення, як саме Стамбульська конвенція може покращити чинне законодавство України в сфері протидії домашньому насильству. Які практичні зміни відбудуться? І чи можна досягти цих змін без ратифікації Стамбульської конвенції?

Також віруючих батьків різних конфесій не полишає занепокоєння з приводу змісту “навчального матеріалу з таких питань, як …нестереотипні гендерні ролі”, як цього вимагає Стамбульська конвенція у статті 14. Чи буде поширюватися цей зміст на пропагування серед учнів одностатевих відносин, як норми сексуальної поведінки?

ВРЦіРО сподівається, що президент та парламент України не повторюватимуть подібних помилок, ігноруючи думку значної частини українського суспільства, якою є віруючі громадяни України.

Крім цього, для українського суспільства має бути тривожним сигналом проявлені у медійному просторі нетерпимість до думки релігійної спільноти, небажання вести діалог, заперечення щодо права релігійних об‘єднань брати участь у громадському житті країни.

Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій є громадською спілкою та має право повноцінно брати участь у суспільних дискусіях з питань законотворчості чи важливих державницьких рішень. Наявність чи відсутність релігійних переконань не обмежує громадян у їхньому праві висловлювати свою позицію, тому для нас є неприйнятними намагання під гаслами боротьби за свободу – обмежити низку базових прав людини, таких як свобода совісті, віросповідання та свобода слова.

На переконання ВРЦіРО, в українському суспільстві має залишатися місце для свободи думки, слова та вираження поглядів – без ненависті та погроз для тих, хто має іншу думку на ті чи інші законодавчі чи громадські ініціативи.

Рада Церков продовжить активно сприяти боротьбі з таким злом, як домашнє насильство, тим самим справді захищаючи традиційні для українського народу моральні, духовні, сімейні цінності, які походять з природного стану речей. При цьому ВРЦіРО надалі протистоятиме нав’язуванню суспільству штучних ідеологічних конструкцій, які суперечать самій природі людини, як Божого творіння.

Варто нагадати, що протягом останніх років в Україні понад 100 місцевих рад всіх рівнів (обласних, міських, селищних) проголосували проти ратифікації Стамбульської конвенції та заявили від імені своїх виборців протест відносно намагань інтегрувати гендерну ідеологію в законодавство та суспільне життя України.