Проект «Pal-Life»: паліативний догляд – право кожного хворого

У Ватикані пройшла перша нарада проекту «Pal-Life», організованого Папською Академією за життя. Захід мав на меті привернути увагу до розвитку паліативного догляду в світі та обговорити можливості й труднощі, з якими стикається поширення цієї нової дисципліни. У нараді взяли участь деякі з кращих фахівців з паліативного догляду в усьому світі, що представляють п’ять континентів, а відкрив її Президент Папської Академії за життя архиєпископ Вінченцо Палья.

Згідно з висновками наради, тільки 8 відсотків пацієнтів у світі на пізніх стадіях хвороби можуть розраховувати на паліативну допомогу, спрямовану на полегшення фізичних симптомів, психологічних та духовних страждань, пов’язаних з невиліковною недугою. Якщо говорити про Африку, то ця кількість різко падає до 5 відсотків, але також і в такій країні, як Італія тільки 30 відсотків хворих на рак на термінальній стадії мають доступ до паліативного догляду, що передбачається спеціальним законом від 2010 року.

У багатьох африканських країнах хворі на рак не мають можливості отримати лікування променевою терапією ні на лікувальній, ні на паліативній стадії, і майже у всіх країнах, за рідкісними винятками, таких, як Уганда і Південна Африка, повністю відсутні хоспіси та будь-який паліативний догляд. Навіть у технологічно розвинених країнах, як США, програми підготовки університетів з паліативної медицини не відповідають реальним потребам.

Під час відкриття наради проекту «Pal-Life», архиєпископ Вінченцо Палья пригадав, що в Катехизмі Католицької Церкви «паліативний догляд визначено як привілейовану форму безкорисливої благодійності» (п. 2279), а Папа Франциск під час Генеральної асамблеї Папської академії за життя у 2015 р., підкреслив, що «піклуватися одні про одних, особливо про тих, хто страждає, свідчить про те, що людина є завжди цінною, незважаючи ні на вік, ні на хвороби».

Мета проекту «Pal-Life» полягає, насамперед, у тому, щоб сприяти поширенню обізнаності про паліативний догляд. Папська Академія за життя бажає сприяти позитивному баченню паліативної медицини, що повинна зосереджуватись на потребах людини, щоб полегшити страждання пацієнта та його сім’ї, виключаючи евтаназію, що не має нічого спільного з медичною професією. Учасники наради наголосили на необхідності з’ясувати деякі важливі питання, щоб уникнути як спокуси евтаназії, так і зайвих терапевтичних й діагностичних заходів.

Учасники проекту «Pal-Life» обговорювали також велику нерівність у всьому світі в області розробки і поширення паліативної допомоги та можливості розробки моделей розвитку, призначених для країн з низьким рівнем матеріального забезпечення населення. Йшлося також про релігійний вимір паліативної допомоги. В цьому контексті Архиєпископ Палья підкреслив, що різні релігії повинні об’єднуватися навколо тих понять, що стосуються опіки іншими. На завершення він зазначив, що паліативний догляд спонукає до зміни перспективи, відмінної від сучасної культури, та може повернути зраненій людині справжню розраду.