Проповідь Блаженнішого Любомира у день свята Собору Пресвятої Богородиці і св. Йосифа Обручника

Христос рождається! Насамперед бажаю вас привітати і побажати вам усякого Божого добра.

Вчора мені трапилося спілкуватися з одним добродієм, який сказав, між іншим, таку фразу: «Завтра другий день свят і треба йти до церкви». Багато людей думає, що сьогодні слід іти до храму, бо це другий день свят. Що він другий – це правда, але це не є властива причина, чому ми сьогодні на Службі Божій.

8 січня є велике свято – Собор Пресвятої Богородиці. Що означає «собор»? Це сукупність усіх свят, можна сказати, усіх благодатей, які одержала від Господа Марія з Назарета. Під час року ми святкуємо різні богородичні свята: недавно ми мали Зачаття Богородиці від Анни, Благовіщення, Різдво Богородиці, Вхід у храм, Успіння. А 8 січня є Собор Богородиці – це немовби всі ті свята сходяться в одне і цього дня ми роздумуємо, який їх корінь, яка їх причина. Ми щойно святкували Різдво Христове, народження воплоченого Божого Сина, а на день пізніше святкуємо Собор Його Матері, бо без матері нема народження. Тому нині ми прославляємо Пресвяту Богородицю як Матір воплоченого Божого Сина.

Богородиця захоронена від гріха, ніколи не була під владою диявола, Вона найсвятіша, святіша від Херувимів і Серафимів, бо є Матір’ю воплоченого Божого Сина. Тому її прославляє весь світ – ангели й люди. Цього дня, можна сказати, певним чином прославляється не тільки Пресвята Богородиця, а й кожна жінка, особливо кожна матір. Як відомо, 8 березня ми святкуємо День жінки, у травні – День матері. Та поки світ здогадався вшанувати жінку і матір, свята Церква вже довгі століття вшановує жінку, вшановує матір. І робить це, можна сказати, цього дня.

Хотів би звернути увагу сьогодні на два моменти. У нашій Церкві вже 10 чи навіть 15 років існує товариство «Матері в молитві». Скажу кілька слів про нього. Коли бачимо дитя, коло якого є жінка, то перша думка, яка нам спадає, що це його мати (так звичайно є). Матері займаються дітьми, але діти виростають, з часом стають самостійними і покидають батьківський дім, закладають власні сім’ї. Але мама залишається мамою назавжди. Тому побожні жінки збираються і моляться за своїх дітей, хоч би де вони були, хоч би якого віку були – матері молитвою продовжують своє особливе материнство, життєве завдання. Слід сказати, що товариство «Матері в молитві» прекрасно розвивається, уже є дуже багато осередків в Україні (не знаю скільки) і в усьому світі. Вважаю, що цього дня, коли ми особливо прославляємо Матір Ісуса Христа, Марію з Назарета, потрібно у своїх молитвах сердечно згадати власну матір, бо кожний із нас має чи мав її.

Тепер згадаю ще одну річ. До мене звернулася група народних депутатів, усі жінки, аби я попрохав тих, хто вірить у Бога в нашому народі, щоб у день Собору Пресвятої Богородиці ми особливо згадували в наших молитвах Україну, нашу державу. Ми знаємо, що в нашій традиції жінка сприймається як берегиня домашнього вогнища. Інколи створюється таке враження, що справді жінка має дбати тільки про свою сім’ю, про родину… Але бачимо, що в нашому народі є жінки, які не обмежуються думками тільки про своє маленьке домашнє вогнище, а турбуються про всю державу і просять нас, щоб ми молилися за цю державу в цей тривожний час. Прекрасна ініціатива! Ми повинні бути вдячні тій групі депутатів – авторкам прохання, які нам нагадують, що треба працювати, старатися, а головно треба молитися. Вони запрошують нас молитися! Бог нас любить, Бог хоче нам добра. А ми своєю молитвою покажімо нашу віру, що ми – у Божих руках. Подякуймо тим добрим жінкам, які подумали про всю державу, і разом з ними молімося, поручаймо Господу Богові нашу народну долю. Єднаймося в молитвах за наших матерів, за нашу державу і подякуймо Богові, що дав нам таких жінок і наших матерів.

+ Любомир