Проповідь Папи Франциска під час Святої Меси у Тірані

«Церкво, що живеш на цій албанській землі, дякую за твій приклад вірності Євангелію! (…) Багато твоїх синів і дочок постраждали за, навіть жертвуючи своє життя. Нехай же їхнє свідчення сьогодні й завтра підтримує твої кроки на дорозі любові, свободи, справедливості і миру», – побажав Папа Франциск під час проповіді, виголошеної на Святій Месі, яку він очолив у неділю, 21 вересня 2014 р., на площі Матері Терези в столиці Албанії місті Тірані, яка не зважаючи на дощ була переповнена паломниками.

Коментуючи євангельський уривок, в якому розповідається про те, як Ісус посилав сімдесят двох учнів звіщати Боже царство, Святіший Отець зауважив, що у цій події бачимо, у чому полягає місійний метод: учні покликані входити до домівок зі словами «Мир цьому дому!», – що є не лише привітанням, але також даром: даром миру. «У місії сімдесяти двох учнів відображений місійний досвід християнської спільноти кожного періоду: Воскреслий та живий Господь посилає не лише Дванадцятьох, але усю Церкву, посилає кожного охрищеного звіщати Євангеліє всім народам», – зазначив він.

«Протягом століть, – вів далі проповідник, – звіщення миру, принесене Ісусовими посланцями, не завжди було прийняте, іноді двері зачинялися. В нещодавньому минулому також і двері вашої країни були зачинені, замкнені затворами заборон і приписів системи, яка заперечувала існування Бога й перешкоджала релігійній свободі. Ті, які боялися істини та свободи, робили все для того, щоби прогнати Бога із серця людини та виключити Христа і Церкву з історії вашої країни, хоча вона була серед перших, які отримали світло Євангелія». Отож, за словами Папи, осмислюючи ці десятиліття жорстоких переслідувань проти католиків, православних і мусульман, можемо назвати Албанію «землею мучеників», де не забракло «доказів великої відваги і послідовності у визнаванні віри».

Сьогодні ж, коли «двері Албанії наново відчинені» та «дозріває пора нового місіонерського запалу», кожен охрищений, як наголосив Єпископ Риму, «має місце і завдання для здійснення у Церкві та суспільстві», а тому кожен повинен почуватися «покликаним великодушно заанґажуватися у звіщення Євангелія та свідчення милосердної любові».

«Сьогодні я прибув для того, – зазначив Папа, звертаючись до албанців, – щоб подякувати вам за ваше свідчення, щоб заохотити вас спричинятися до зростання надії у вас та довкола вас».