Психологічна допомога вимушеним переселенцям у Карітасі Львова

Психологічна допомога вимушено переміщеним особам у Карітасі Львова надавалась у рамках проекту «Відповідь на кризу переселенців: підготовка до зими в Західній Україні», що тривав з 17 листопада 2014 року до 31 липня 2015 року.

Мета цієї допомоги – зменшити рівень тривоги, інтеграційного стресу у дорослих та дітей у статусі вимушених переселенців та посилити їхні навики управління емоційним станом. Психологічна підтримка здійснювалась систематично – від першого прийому громадян у співпраці з соціальними працівниками. Проводилось індивідуальне консультування дорослих та дітей, групові зустрічі для дорослих, дітей, батьківсько-дитячі групи та інші заходи. У Львові було надано 43 індивідуальні консультації з дітьми, 199 – з дорослими, 27 групових зустрічей з дітьми і 51 – з дорослими.

Ганна Гоменюк, асистент координатора психосоціального супроводу вимушено переміщених осіб відділу надзвичайних ситуацій МБФ “Карітас України” зазначила, що загалом у рамках проекту у Львові, Івано-Франківську, Коломиї, Сокалі, Дрогобичі і Карітасі Волині було проведено 698 індивідуальних консультацій з дорослими, 428 – з дітьми, групових консультацій з дорослими – 262, групових консультацій з дітьми – 147. У тих, хто отримав психологічну допомогу, фахівці відзначають зниження рівня тривоги, стабілізацію емоційного стану, покращення стосунків з близькими, підвищення рівня здатності приймати рішення і планувати майбутнє, вміння розрізняти почуття, знаходити способи їх вираження, переживати втрати.

Багато людей, які отримували психологічну допомогу, знайшли нові способи себе реалізовувати, проявляти інші зацікавлення, більше адаптувалися у місцевих громадах. Діти і дорослі в цілому задоволені наданими послугами, висловлюють сум щодо завершення проекту.

Практичний психолог Тетяна Чекалова, яка у своїй роботі базується на розробках когнітивно-поведінкової терапії, вела заняття у групі , що умовно можна назвати групою дбайливих батьків. Зустрічі проходили зазвичай щотижня, щоб покращити загальну атмосферу в родині переселенців, напрацювати позитивні батьківські навички, налагодити довірливі стосунки з дітьми. Пані Тетяна зазначила, що родини переселенців мають більше проблем з дітьми через загальну стресову ситуацію, у якій вони живуть, через те, що багато дітей пережили травму втрати внаслідок кардинальної зміни їхнього життя. В результаті у дітей спостерігаються психічні розлади, з якими має працювати фаховий спеціаліст. Серед психічних розладів найбільш розповсюдженими є поведінкові, тривожні (неврози), психосоматичні – труднощі зі сном, харчуванням. Окрім набутих розладів іноді при обстеженні виявляються ті проблеми, які вже були раніше, наприклад, селективний мутизм, аутизм та інше. Тетяна Чекалова відзначає, що вимушені переселенці, які звертаються до психолога, це освічені, інтелігентні люди, які свідомо звертаються за допомогою, щоб отримати відповідний результат.

Практичний психолог Ганна Гоменюк вважає, що актуальність психологічної допомоги зростає, зокрема, через загальну втому та психічне виснаження вимушено переміщених осіб, що виникли внаслідок тривалого (більше року) перебування у невідповідних, некомфортних умовах життя, під тиском великої кількості стресових факторів, у стані пережиття горя та втрати. Більшість соціальних проблем вимушених переселенців залишаються актуальними і сьогодні – проблеми житла та його оплати, інтеграції в місцевому суспільстві тощо.

У рамках проекту, окрім надання безпосередньої допомоги вимушеним переселенцям в індивідуальному та груповому форматі, також проводились: просвітницькі заходи та презентації про основні проблеми дорослих/дітей у статусі вимушених переселенців для працівників шкіл, медичних закладів, соціальних служб та місцевого населення; супервізії для соціальних працівників та волонтерів; розважальні заходи, направлені на знайомство з місцевими традиціями та пам’ятками.

Позитивні зміни, що виникають у психіці вимушено переміщених осіб внаслідок застосування психотерапевтичних методів втручання, сприяють загальному психічному здоров’ю як особисто переселенців, так і їх родин. Це позитивно впливає також і на цілу громаду, адже покращується загальний рівень культури психічного здоров’я в суспільстві.