Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм

Середа дев’ятого тижня — Мт.20,1-16

Сьогоднішнє Євангеліє розповідає нам про робітників, яких наймає господар на працю. Він наймає їх у різний час, а заплату дає ту саму.

У нашому житті ми також часто бачимо, здавалося б, певні несправедливості. Хтось живе безбожно і добре живе, а хтось побожно – і терпить скорботи, якісь невигоди. Кажемо, що комусь в житті більше щастить, комусь менше. Ми постійно оцінюємо: так краще, так гірше. Ми ж можемо назвати силу обєктивних обставин, які вплинули на те, що відбувається саме так чи інакше. Дуже ж важливо побачити, що наші обов’язки, наші справи, всі обставини чи люди навколо нас – не випадковість, а саме Бог все це дав. За всім цим стоїть Господь. Може хтось і має більші обов’язки, але має більшу благодать, більшу ласку до цього, хтось має менші обов’язки, однак Бог дає кожному міру Своєї благодаті. Може, хтось і більше щось виконає по людські, але має для того більші спроможності.

Тому дуже важливо для нас відчути цінність свого життя, даного Богом, відчути цінність того, що ми виконуємо, цінність наших справ, обов’язків. Напевно дуже мало хто з нас відчуває цю цінність, бо по-людськи ми рідко маємо свідомість, що те чи інше, що ми робим є великим перед Господом, воно має свою цінність перед Богом. Отже, треба усвідомлювати, що мої обов’язки і обставини мого життя – це місце мого служіння Богові та місце мого освячення і спасіння.

+Венедикт