Шептицький вдруге завітав до Радехова

14 травня 2017 року після Божественної Літургії у соборі святого Юра делегація Громадської ради «Святий Юр» на запрошення місцевої громади вирушила до Радехова для участі у Святі української молоді під гаслом «Андрей Шептицький – це Україна: будівничий, князь, лідер!» Це вже вдруге радехівчани проводять подібне святкування (вперше академія, присвячена Митрополитові Андрею Шептицькому, відбулася тут 28 лютого 2016 року), то ж святоюрцям було цікаво, чи вдасться урочистості в Радехові провести бодай не гірше, як минулого року. Пригадується, що тоді за розмаїттям підготовлених заходів, їх організаційним оформленням та якістю презентації Радехів приємно вразив як запрошених гостей, так і самих учасників й організаторів дійства. Що ж, заради справедливості треба сказати, що цьогоріч Радехів виправдав усі найкращі сподівання – потвердив свій статус культурного осередку реґіону.

Свято української молоді стартувало двома паралельними заходами: спортивним турніром з шашок та виставкою творчих робіт вихованців Радехівської районної школи мистецтв. У шашкових змаганнях взяло участь три десятки учнів і, як це вже стало доброю традицією, після заповзятої боротьби за перші місця нагороди від Громадської ради «Святий Юр» отримали всі учасники турніру, а також їхні тренери та організатори спортивної частини свята. З попереднього візиту до Радехова святоюрці знали, що у місцевій школі мистецтв вміють віднаходити талановиту молодь і дають їй ґрунтовну фахову художню підготовку. Але все ж і тут гості були приємно подивовані високим мистецьким рівнем та розмахом творчої думки представлених дитячих робіт.

За два роки діяльності святоюрського Товариства уже якось самоплинно сформувався «традиційний» сценарій проведення свята української молоді на прославу і під патронатом праведного Андрея. Окрім різноманітних виставок і спортивних змагань, обов’язковим елементом програми є наукова конференція, присвячена Митрополитові Андреєві Шептицькому, концертна частина, а ще – презентація інших учнівських здобутків, якими може похвалитись кожен конкретний навчальний заклад чи реґіон. Домінантою радехівських святкувань, окрім наукової конференції, стало посвячення меморіальної таблиці на фасаді Школи мистецтв, яке відбулось за участі молоді, педагогів, представників місцевої влади та мешканців міста. Також треба зазначити, що, попри загальні, спільні для всіх місцевостей елементи святкувань, у Радехові все ж було чимало своїх індивідуальних «родзинок».

Найперше необхідно згадати зацікавленість та активну участь усіх сеґментів місцевої громади. Від початку свята і до його завершення тут були представлені школа, церква, влада і громада. При цьому треба віддати належне, що присутні у Радехові священики передніше були учасниками святкувань у Соснівці, а державні структури були презентовані керівництвом усіх гілок місцевої влади: місто, райадміністрація, райрада і навіть заступник голови Львівської обласної державної адміністрації та депутат Верховної Ради України. Більше того: присутні представники влади та учасники святкувань одностайно погодились, що заходи із вшанування пам’яті Митрополита Андрея Шептицького у районі повинні стати традиційними.

Також після завершення святкувань у ході обговорення було зазначено, що хоча й Громадська рада «Святий Юр» локалізується у Львові, проте її делегації активно й плідно співпрацюють з невеликими містечками, селами, а навіть з різними реґіонами всієї України. А логіка у цьому надзвичайно проста: українці є нацією, яку Бог щедро наділив різними духовними та інтелектуальними дарами; талановиті діти та молодь у великому числі є повсюди – як у більших містах, так і в невеликих містечках та селах. Тому одне із програмових завдань святоюрського Товариства і головна мета подібних святкувань – це заохотити, допомогти «самородкам з провінції» розкрити свій талант, повірити у власні сили і утвердитись у переконанні, що власними здібностями та працею вони самі можуть торувати шлях до вершин у тих сферах, де Святий Дух їх щедро обдарував відповідними талантами. Істинність цього вкотре підтвердило Свято української молоді, зокрема в Радехові; воно засвідчило, що, можливо, географічно це місто є дещо віддалене від обласного центру, проте у культурному плані, в бажанні плекати чистоту духовної і національної ідентичності воно «дає фори» багатьом містам та містечкам Львівщини.

Ще одним важливим здобутком радехівського свята стало те, що за рік часу виріс рівень пізнання та осмислення постаті Шептицького як в учнів, що були учасниками усіх турів минулорічної конференції та величної академії у Львівській опері 26 серпня 2016 року, так і в тих, хто цьогоріч вперше долучився до участі в конференції. І ще одна важлива особливість, яку варто було побачити власними очима, бо викласти її на письмі неможливо, – це ті бурхливі і щирі радісні емоції дітей-учасників свята, коли подяками нагороджували їх наставників.

Уже наприкінці святкувань мимохіть була озвучена ще одна думка, що нам, старшому поколінню, подібні заходи можливо уже й не актуальні, але вони конче потрібні нашим дітям та молоді, бо вони направду цього варті й гідні, бо лиш так ми врешті зможемо здвигнути ту омріяну Україну, за яку пролито стільки крові, сліз і поту.