Слово Митрополита Львівського в день празника Трьох Святителів
Слово Митрополита Львівського в день празника Трьох Святителів
Євр 13,7-17; Мт 5,14-19.
Вітаю усіх вас, зібраних на молінні у церкві, нашим чудовим та благословенним привітом: «Слава Ісусу Христу!» Ми чуємо навколо нас різні вигуки слави: «Слава Україні! Слава героям! Слава трударям, спортсменам, чесним та добрим людям!» Але найважливіша – «слава Богу», який створив людину, любить її, дав їй безсмертного духа; Бог прийшов у світ, щоб людину спасти, терпів за неї, помер й воскрес, очікує на кожну людину у вічності, щоб її нагородити неповторним щастям! І ми, як християни, голосимо цю славу Божому Синові, який завжди чинить надзвичайно велике добро для людства й кожної особи зокрема: спасіння. Як це – добре, що християни знають Сина Божого, його спасенну місію, живуть для того, щоб його прославляти, чинити його волю та постійно благословляють Пресвяту Трійцю. Гарно написав пророк: «І скричали усі збори сильним голосом й благословили Бога, що спасає тих, які надіються на нього» (Дан 13,60). Як прекрасно це, щоб ми нашим церковним молитовним збором, з усіма вірними нашої Церкви, збором люду нашої України, – благословили Господа! Благословили його нашим богоугодним життям, благословили Бога виконанням його волі, нашою любов’ю, були віддані йому усім серцем та всією душею! Пророк стверджує: «… Бо Господь – Бог справедливий: щасливі всі, що надіються на нього» (Іс 30,18).
Сьогодні свята Церква ставить нам перед очі великих Святителів: Василія Великого, Григорія Богослова та Івана Золотоустого. Ми святкували їхні пам’ятні свята окремо, це – особи, які цілковито віддалися Богові на служіння. Вони не шукали своїх забаганок, не потурали пристрастям, навпаки, умертвляли їх, присипляли так, щоб грішні снаги не піднімали голови. Ці Святителі старалися служити Господу та ближнім найкраще, мимо різних перешкод, які їм траплялися в житті. Керовані Святим Духом, вони боролися з різними єресями та схизмами, тобто, неправдивими вченнями, що закрадалися у Церкву. Ці святі вміло використовували час, щоб збагатити свій розум необхідним знанням, пильнували науки у різних наукових інституціях, зокрема, навчалися в Афінах.
Святий Василій Великий так прославився своєю мудрістю та знанням, що слава про нього лунала не лише в Афінах, де навчався, але в усій Греції. Їхнє життя не було легким. Цим праведникам не один раз у подорожах загрожувала небезпека втратити життя, наприклад, святий Григорій Богослов, коли плив морем в Афіни, здійнялася така велика буря, що врятувався тільки завдяки Божій допомозі. А святий Василій не боявся протистояти цісареві, коли необхідно було боронити Церкву проти підступного й неправдивого вчення аріанства. Василій стояв у правдивій вірі як скала, так, що цісарський висланець Модест, що пробував наклонювати його до аріанства, сказав, що до нього ще ніхто й ніколи так гостро не промовляв, як цей святий. Він поборював єресь аріанства, бував у цісарів, щоб захистити переслідуваних монахів та пустинників, будував церкви, нав’язував контакти із єпископами західної Церкви, як святим Амвросієм. Був у цісаря й полагодив справу повернення храму вірному людові, який несправедливо захопили аріани у місті Нікеї. Святий Василій Великий – багатогранна й праведна душа, який своїми творами глибоко проникав та висвітлював богословське вчення. Він – колона Церкви, скарб богословської науки, безстрашний оборонець Христової віри, ум заглиблений в Бога, полум’яний проповідник Божого слова, вогненний стовп, що вказував дорогу спасіння для Божого люду. Святий Дух виплекав його, як великого світильника для своєї Церкви, щоб провадити людей спасенною дорогою до Христа, до вічного спасіння.
І славний отець Іван Золотоустий, полум’яна душа Бога, глибинний проповідник Божого слова, учитель Божественного Писання, світлий дороговказ праведного шляху до Бога, – завжди уболівав за навчання людей правд Христової віри. Проповідував слово Боже там, де тільки була можливість і не тільки устами, але й тоді, коли його переслідували, гонили, коли смерть дивилася йому в очі, він був цілковито відданий Божому Провидінню. Народ захоплювався його проповідуванням, його проповіді переривали частим плесканням рук в долоні, а він закликав, щоб хвалили його слово добрими ділами християнського життя. Це – милосердний та милостивий Пастир, який заохочував усіх до діл милосердя, бо сам, що посідав роздавав убогим та потребуючим. Коли люди повстали проти цісаря Теодозія за стягання надмірних податків та скинули погруддя цісаря й тягали по місті, вельможа задумав покарати народ. Ходила вістка, що цар готує військо, щоби пролиттям крові направити нанесену собі зневагу. Святий Іван Золотоустий закликав народ до молитовного подвигу, голосив щодня слово Боже, а єпископ Флавіан, в той час, подався до цісаря і виблагав прощення для народу та міста Антіохії. Цей праведник закликав народ, щоби постійно й на кожному місці співали побожні пісні та псалми при виконанні різного роду робіт. В такий спосіб душа зближувалася до Бога та утверджувалася у праведності, а ослаблювалася дія зла. Святого Івана Золотоустого переслідувала цісарева Євдоксія, чого домоглася від цісаря Аркадія, але цей не корився та не боявся погроз. На єпископа напало військо, його арештували й везли на заслання до Вірменії в місто Кукуз. По дорозі святий дуже терпів на всякі хвороби. Крім того, на нього нападали дикі племена ізаврян, від яких святителеві прийшлося постійно втікати, жити у непевності, скриватися, щоб якось берегти життя. Помер святий Іван Золотоустий у містечку Комани на вигнанні у вересні 407 року зі словами: «Слава Богу за все!».
А свято трьох Святителів, як розповідає передання, було встановлено тому, щоб вірні не сперечалися хто із цих праведників був більшим святістю. Усі вони щасливі в Бога, люблені Господом та утішаються небесною радістю. Просімо нашими молитвами, щоби ці святителі Господні випросили в Бога спокою та миру в нашому народі. Святителі Господні: Василіє Великий, Григоріє Богослове та Іване Золотоустий, виблагайте нам ласку покаянного та бездоганного життя.
+ Ігор
Архиєпископ і Митрополит Львівський УГКЦ
12 лютого 2014 р.Б. Архикатедральний собор Святого Юра, м. Львів.
Джерело: www.ugcc.lviv.ua
About The Author
