Спільноті костелу св. Миколая у Києві досі не було передано храм

Обіцяного три роки чекають?

Так, у цій ситуації спадає на думку народна мудрість. Обіцянка, що зазначена у Меморандумі між Міністерством культури та парафією, виявилась пустою. 1 червня парафіяльні діти особливим чином молились за мир в Україні та за дітей постраждалих від війни. На Святій Месі був присутній міністр культури Олександр Ткаченко. Він привселюдно пообіцяв якнайшвидше завершити процес оформлення документів та поставити крапку над «і» у справі костелу.

Неозброєним оком видно, що храм потребує термінового порятунку, а запах гарі та неймовірна вологість роблять перебування для хворих на алергію чи інші захворювання дихальних шляхів нестерпним. За цей час парафіянам вдалося розібрати сміття та непотріб, що роками були нагромаджені у підвальних приміщеннях храму горе-власниками.

Запит до Мінкульту

Після прес-конференції для журналістів, що відбулася 2 червня у стінах храму, до Мінкульту надійшов запит від журналістки українського інформагенства щодо справи повернення костелу.

У відповіді зазначили, що триває процедура опрацювання охоронного договору на будівлю, яка уповільнюється через низку нормативних актів. Оскільки костел знаходиться на балансі Національного будинку органної та камерної музики, то спочатку треба знайти для нього приміщення. Більше того, сам воєнний стан, у якому перебуває країна, є об’єктивною причиною уповільнення вирішення питання.

«Процедура передачі в постійне безоплатне користування релігійній організації «Релігійна громада Парафія Святого Миколая Київсько-Житомирської Дієції Римсько-Католицької Церкви у м. Києві» об’єкта нерухомого майна – будівлі костелу святого Миколая буде завершена після внесення відповідних змін до законодавства та переміщення Національного будинку органної та камерної музики України до рівноцінного приміщення», – йдеться у відповіді на запит, пише інформагентство УНН.

Таким чином, як йдеться у листі, термін повернення костелу вірянам – до кінця 2023 року.

Терміни визначені, але чи буде що повертати?

Як не прикро, але парафіяни та ті, хто протягом дня може прийти до костелу, бо останнім часом він став доступніший для молитви та відвідувань, можуть помітити жахливий стан будівлі. А що вже казати про підвальні приміщення, де грибок, здається, живе вже десятиліттями.

Нещодавно, 2 липня, у підвальному приміщенні храму через надмірну вологість відбулось замикання електроприладів та ледь не загорілась проводка. Самостійно ліквідувати аварійну ситуацію не вдалося, оскільки доступу до електрощитової парафія досі не має. У відповідь на звернення до головного інженера дому органної музики було повідомлено, що електрик приїде у понеділок, 4 липня, хоча вже вибухали електролампи. Після повторних звернень до керівництва будинку органної музики, впродовж кількох годин електрик все ж прибув до храму. Зважаючи на стан святині після пожежі та надмірну вологість, зволікання з ліквідацією загоряння могло спричинити невідворотні трагічні наслідки, що могло спричинити повторну пожежу.

Протиаварійні роботи, які анонсувались Мінкультом, та на які передбачались великі кошти, чомусь були настільки поверхневими, що зараз парафіян щотижня чекають несподіванки. То там горить, то там падає. Нещодавно також віряни самотужки чистили підлогу від плісняви, що утворилась під тимчасовим накриттям підлоги.

Лист до Папи Франциска

Настоятель парафії отець Павло Вишковський ОМІ, у цій критичній ситуації, написав лист до Святішого Отця, де представив ситуацію навколо костелу та висловив прохання втрутитись у вирішення проблеми.

Нижче подаємо повний текст листа:

«Святіший Отче Франциску,

від імені парафії св. Миколая міста Києва – столиці багатостраждальної України, виснаженої 130 днями війни, про яку Ви згадуєте майже у кожній своїй промові, звертаюся з проханням посприяти в поверненні парафіяльної святині її законним власникам – римсько-католицькій парафії св. Миколая.

Наш костел віряни Римсько-Католицької Церкви вибудували власним коштом на початку ХХ ст. і освятили у 1909 році. Але 1938 року більшовики жорстоко вбили останнього священника, храм по-варварськи розграбували, а парафіян репресували. У костелі спершу влаштували склад та архів, а у 1980-х роках перетворили на органний зал, встановивши на місці головного вівтаря орган.

Наприкінці розпаду Радянського Союзу, коли припинилися переслідування Церкви, парафіяни багато раз зверталися до влади з проханням виправлення помилок комуністичного минулого й повернення храму релігійній громаді. Тільки у 1992 році, вже за незалежної України, ми отримали дозвіл звершувати у верхньому храмі Євхаристію, щоправда лише щонеділі.

Усі президенти України обіцяли компенсувати шкоду заподіяну злочинним комуністичним режимом і повернути костел св. Миколая вірянам. Один із них, Леонід Кучма, у 2001 році безпосередньо дав таку обіцянку Папі Римському Йоану Павлу ІІ.

Команда чинного президента Володимира Зеленського теж обіцяла відновити історичну справедливість і повернути відібраний більшовиками костел. Влада, взяла на себе зобов’язання повернення святині релігійній спільноті не пізніше 1 червня 2022 року. Офіційне викладення цього зобов’язання було, в підписаному 7 місяців перед тим Меморандумі від листопада 2021 року. А також була узгоджена «дорожня карта» передачі та графік відповідних дій з боку влади. На жаль, до сьогодні нічого із зобов’язань влади не було зроблено, і це при тому, що влада, маючи більшість у парламенті, зобов’язалася підготувати всі законодавчі зміни для юридичного оформлення передачі костелу у постійне користування парафії згідно Меморандуму. Звісно, можливості влади, яка керує в час війни дещо сповільнені, але руйнування костелу св. Миколая, нажаль не сповільнилось, а навпаки – після пожежі пришвидшилось, тому дані оставини вимагають рішучих дій з боку влади для оформлення передачі костелу. Це дасть можливість християнській спільноті безпосередньо включитись в порятунок своєї святині, а також пам’ятки культури для всього суспільства. Інакше втратять всі.

Як душпастирі ми усвідомлюємо, що насамперед маємо дбати про живу спільноту Церкви, про людей, що і робимо у цей нелегкий час війни. Постійно намагаємося бути з людьми і для людей, не зважаючи на те, до якої конфесії вони належать і чи взагалі вшановують Бога. Ми виходимо назустріч усім людям, які до нас звертаються, надаючи духовну і матеріальну допомогу. Парафія, зокрема, відправила понад 300 тонн гуманітарної допомоги у найбільш постраждалі від війни міста і села України, і водночас уже тридцятий рік оббиваємо пороги владних кабінетів, вмовляючи чиновників повернути костел, щоб розпочати реставрацію та порятунок обгорілої і знищеної безгосподарністю святині.

Тридцять років держава всіляко перешкоджає вірянам самостійно піклуватися про храм св. Миколая. Впродовж тридцяти років чиновники ігнорують Закон про свободу совісті, зволікають з реституцією церковного майна. Держава продовжує протиправно володіти Божими святинями, монастирями та іншими будівлями, використовуючи їх як концертні зали, планетарії, кінотеатри тощо. Тридцять років триває правовий нігілізм, маніпуляції, обман, зловживання, а кошти платників податків витрачаються на ілюзорне утримання Миколаївського костелу, від якого він усе більше перетворюється на руїну і попелище. Тридцять років концертів на вівтарі…

Ми звертаємося до Вас, Святіший Отче, з проханням відвідати наш костел, а також заступитись за нас перед Президентом України від якого найбільше залежить це історичне і законне рішення – повернення храму св. Миколая парафії. Віряни з різних кутків світу не припиняють молитися за повернення костелу св. Миколая та українську владу, щоб вона врешті-решт дотрималася свого слова і передала храм релігійній громаді».

Нагадуємо, Папа Франциск в одному з інтерв’ю підтвердив своє бажання відвідати Україну.

Фото: архів КМЦ та парафії св. Миколая у Києві 

About The Author